Тіберіу ГІОАНЕ: "Лідерам "Університаті Клуж" вже майже по 40 років. "Динамо" має проходити далі"

Колишній гравець "Динамо" Тіберіу Гіоане поділився очікуваннями від матчу киян проти "Університаті Клуж" у Лізі Європи.

– Тіберіу, минуло вже чимало років після твого виступу за "Динамо" Київ. Чи стежиш ти зараз за українським футболом?

– Так, звісно, стежу. Український футбол мені небайдужий, тому завжди тримаю його в полі зору. Повні матчі дивлюся нечасто, але завжди в курсі результатів і головних подій.

– Як тобі нинішнє "Динамо" і яке враження залишив сезон, що минув?

– Четверте місце в чемпіонаті – це, безумовно, не той результат, який відповідає статусу та амбіціям київського "Динамо". Водночас перемога в Кубку України не дає підстав називати сезон провальним.

– З ким із колишніх партнерів по "Динамо" Київ ти досі підтримуєш зв’язок?

– Тільки з Василем Кардашем.

– "Динамо" в першому раунді кваліфікації Ліги Європи гратиме з румунською "Університатею Клуж". Чого очікувати від цього протистояння?

– Думаю, що "Динамо" є фаворитом у цій парі і має виходити в наступний раунд.

– Що українським уболівальникам варто знати про цю команду?

– Університатя – це команда, в якій найкращим гравцям уже майже по 40 років. Останні сезони були для неї доволі успішними, але загалом це колектив, який уже не перебуває на своєму піку. До того ж у неї немає такого досвіду виступів у єврокубках, як у динамівців. Думаю, "Динамо" легко пройде "Університатю".

– Які сильні сторони ти б відзначив у цієї команди?

– У них є сильний центральний нападник Йово Лукич, який на ЧС-2026 забивав за збірну Боснії і Герцеговини Канаді. У чемпіонаті Румунії він також забиває досить регулярно. Але справжніми лідерами команди я б назвав 37-річного лівого захисника Александру Кіпчу та 38-річного атакувального півзахисника Даніеля Ністора. Обидва – досвідчені румунські футболісти, які й зараз демонструють дуже пристойний рівень гри. Проте єврокубки – це зовсім інший футбол: інші швидкості, інша інтенсивність і значно вищі вимоги.

– Чи можна сьогодні порівнювати рівень провідних клубів Румунії та України?

– Напевно, сьогодні рівень провідних українських клубів усе-таки кращий за румунські, навіть попри те, що в Україні триває війна. "Шахтар" цього сезону дійшов до півфіналу Ліги конференцій, тоді як румунські клуби таких результатів не мають.

– Ти бачив Матвія Пономаренка в дії?

– Ні, але чув про нього багато схвальних відгуків.

– У 2008 році, коли ти грав за "Динамо", тобі довелося зіграти в Києві товариський матч проти ЧФР "Клуж". Що пам’ятаєш про ту гру?

– ЧФР "Клуж" значно сильніша команда, ніж "Університатя". Це принципові суперники в одному місті, і їхні матчі завжди мають статус дербі. ЧФР – один із провідних клубів Румунії, який регулярно виступає в єврокубках. Тому, якби "Динамо" зустрілося саме з цією командою, пройти такий бар’єр було б значно складніше.

– А як загалом змінився румунський футбол за останні 10-15 років. Що він собою являє сьогодні?

– Якщо говорити відверто, румунський футбол, на мій погляд, зараз переживає не найкращий період. Є відчуття, що ситуація погіршується з року в рік. Вже тривалий час збірна Румунії не може пробитися на чемпіонат світу. Водночас кілька років тому збірна Румунії все ж потрапила на чемпіонат Європи, де розпочала турнір із переконливої перемоги над Україною. Вони виграли свою групу, однак у 1/8 фіналу без особливих шансів поступилися Нідерландам – 0:3.

– Цього року румунський футбол зазнав важкої втрати – пішов із життя Мірча Луческу. Якою була твоя реакція на цю звістку?

– Це болюча новина для всіх, хто знав Мірчу Луческу, і важка втрата для всіх, хто по-справжньому любить футбол. Він до останнього жив футболом, переживав за результати збірної Румунії і щиро вірив, що зможе вивести її на чемпіонат світу. Футбол був справою всього його життя. Пішла людина, яка була цілою епохою в європейському футболі. Луческу був одним із найвидатніших румунських тренерів, а його ім’я назавжди залишиться в історії гри.

Він відкрив і виховав цілу плеяду футболістів, які згодом стали відомими в Румунії та Україні. Один із яскравих прикладів – Ілля Забарний. Саме Мірча Луческу розгледів у ньому великий талант, дав йому шанс у першій команді, після чого був перехід до "Борнмута" і стрімкий розвиток кар’єри. Я був на фіналі Ліги чемпіонів і бачив, як Забарний вийшов на поле та дуже впевнено провів свій відрізок гри. І в таких історіях ще раз проявляється справжній масштаб тренерської спадщини Мірчі Луческу.

– Тіберіу, після твого відходу та відходу Флоріна Черната з "Динамо" нових румунських гравців високого рівня в клубі так і не з’явилося. Підписали центрального нападника Бленуце, але він не отримує ігрового часу? Як це пояснити?

– Я бачив гру Бленуце в Румунії – він справив на мене доволі непогане враження. Якщо за нього були заплачені серйозні гроші, можливо, варто було б спробувати використати його інакше, по-іншому розкрити, адаптувати під іншу позицію – наприклад, у центрі захисту або в іншій ролі на полі. Такі приклади у футболі трапляються.

Можна згадати Косміна Беркеуана, який грав у "Шахтарі" при Мірчі Луческу. Він розпочинав кар’єру в Румунії як нападник і мав непогану результативність, але згодом, уже на рівні збірної, його перекваліфікували в центрального захисника. У підсумку саме на цій позиції він і провів основну частину кар’єри, ставши захисником високого рівня. Це якраз приклад того, як правильне рішення тренера може повністю змінити траєкторію розвитку футболіста.

– Ти вважаєш, що Бленуце міг би грати в центрі оборони?

– А чому ні? Він має хороші антропометричні дані, а за правильної роботи й адаптації цілком міг би заграти в центрі оборони.

– Знаю, що ти вболіваєш за "Мілан". Як часто їздиш на їхні матчі в Італію?

– В Італію, до Мілана, я їжджу доволі часто разом із друзями. У Брашові нещодавно відкрили новий міжнародний аеропорт із регулярними рейсами до Мілана – переліт займає близько двох годин. У цьому сезоні "Мілан" розпочне виступи в Лізі Європи з основного етапу. Сподіваюся, що "Динамо" подолає кваліфікацію і також вийде до групового етапу.

Дуже хотілося б побачити очну дуель "Динамо" і "Мілана". У "Динамо" завжди були хороші відносини з "Міланом". Пам’ятаю, коли я виступав за київське "Динамо", генеральним директором клубу був Резо Чохонелідзе, який раніше працював у структурі "Мілана". Ми з ним щодня говорили про "россонері" – це була одна з наших постійних тем.

– Чому саме "Мілан"? З яких часів ти став запеклим вболівальником цієї команди?

– Після фіналу 1989 року, коли "Мілан" у вирішальному матчі тоді ще Кубка європейських чемпіонів розгромив "Стяуа" Бухарест 4:0. Це був справжній футбольний шедевр. Дублями тоді відзначилися Рууд Гулліт і Марко ван Бастен – команда виглядала просто космічно. Саме після тієї гри я і "захворів" на "Мілан", і з того часу залишаюся його вболівальником.

– Хто з нинішніх гравців "Мілана" тобі імпонує?

– Насамперед це Майк Меньян – капітан команди і воротар найвищого рівня. Також відзначу Адрієна Рабьо – одного з ключових гравців у центрі поля. Обидва нині представляють збірну Франції на чемпіонаті світу-2026. Серед молодих гравців виділив би Давіде Бартезагі – перспективного лівого захисника та вихованця клубу, який уже дебютував за збірну Італії і має хороші перспективи розвитку.

– І наостанок – про чемпіонат світу-2026. Хто, на твою думку, стане чемпіоном?

– Важко сказати однозначно, але мої симпатії – на боці збірної Франції, яка має всі шанси поборотися за титул, - зізнався Гіоане.