Вінгер "Динамо": "Я зрозумів: якщо зараз не звернуся до психолога, то мені буде дуже складно вибратися з цієї ями. У той момент мені не хотілося ні грошей, ні слави"

Півзахисник "Динамо" Владислав Кабаєв пригадав важкий момент після переходу в київський клуб.

– У професійному спорті про роботу з психологом досі говорять не так часто. Ти звернувся до спеціаліста з власної ініціативи чи тобі хтось це порадив? І чи пов'язана ця робота, насамперед, із травмою?

– Я займаюся вже тривалий час. Почав ще наприкінці свого ігрового періоду в "Зорі". Тоді змінився тренер, багато хлопців пішли з команди, а мені самому хотілося чогось нового. Було відчуття, що я там уже засидівся.

Коли перейшов у "Динамо", потрапив у важкий період – і для команди, і особисто для мене. Я зрозумів: якщо зараз не звернуся до психолога, то мені буде дуже складно вибратися з цієї ями. У той момент мені не хотілося ні грошей, ні слави. Хоча я завжди мріяв потрапити в такий великий клуб, як "Динамо", у мене була повна апатія до футболу. Але я розумів, що це нормально: у кожного бувають такі періоди.

Я читав інтерв'ю різних футболістів, зокрема Маркуса Рашфорда, які відкрито говорили про роботу з психологами. Тому я цього не цураюся. Займаюся вже близько чотирьох років – стабільно, намагаюся зустрічатися раз на тиждень, іноді двічі.

Це допомагає мені не лише у футболі, а й у звичайному житті: у сімейних справах, у стосунках із дружиною, у спілкуванні з дітьми. Я вже якось говорив, що в майбутньому мені було б цікаво спробувати себе в менторстві – працювати у сфері спортивної психології, бути ментал-коучем для спортсменів. У нас цей напрямок поки що не надто розвинений, а спеціалістів саме зі спортивної психології дуже мало.

Я бачу це на власному прикладі: мені така робота справді допомагає. Вона рятує мене у складні моменти, виводить на новий рівень і дозволяє зовсім інакше дивитися на багато речей, - зізнався Кабаєв.