3 червня 2026 15:11
1

Олександр ШОВКОВСЬКИЙ: "Нинішнє покоління не готове брати на себе відповідальність – вони цього не хочуть"

Колишній головний тренер «Динамо» Олександр Шовковський розповів про відмінності сьогоднішнього покоління футболістів та гравців, які виступали за киян раніше.


– Яка у вас модель поведінки як у тренера? Ви більш жорсткий чи більш дружній? Яким, на вашу думку, краще бути?


– Я думаю, треба бути більш жорстким.

– Тому що ви птахи «гнізда Лобановського»? Він тримав дистанцію і був деспотом.

– Треба вміти це балансувати. Це теж дуже непростий момент, відповідальний.

– Луческу теж був диктатором?

– Так. Я думаю, те покоління було таким.

Хоча я дивлюся на роздягальню «Арсенала», роздягальню «Сіті», роздягальню «Бенфіки». Зараз будемо дивитися роздягальню «Реала». Ми бачимо саме таку – диктаторську лінію.

– Я бачив відео, це була роздягальня «Реала». Анчелотті був тренером.

– У нього зовсім інший підхід.

– Так от, перерва якогось важливого матчу Ліги чемпіонів, можливо навіть фіналу Ліги чемпіонів. І там у перерві говорять Карвахаль, Модрич. Анчелотті майже не говорить. Ну, тобто десь 60% часу Карвахаль щось усім розповідав, що умовно треба робити. І ще знаєте хто – Начо, коли був капітаном. Тобто такі люди говорять. А він [Анчелотті] із помічниками – взагалі осторонь.

– У командах, які ставлять перед собою максимальні завдання, які ці завдання вирішують, не можуть вирішувати їх без особистостей і лідерів. І ці лідери мають бути не лише гравцями з високим рівнем виконання за своїми якостями. Це лідери роздягальні – за своїм ставленням до футболу, за відношенням у тренувальному процесі.

Той же Карвахаль, коли виходив, це ж була машина, він не зупинявся. Він зі свого боку: треба всередину – всередину, треба по флангу – по флангу. Тобто на максимум, максимальні швидкості.


Той же Начо. Ми говоримо, як він із Голандом бодався, боровся, хоча на голову нижчий і його вага набагато менша, було досить непросто. А середина поля…

Тобто якщо в кожній ланці є одна-дві людини, то чим більше лідерів, тим команда стабільніша. І якщо навіть у когось не йде гра – у футболі таке може бути на полі. У когось вона не пішла – ти малюєш собі якийсь малюнок гри, будуєш плани, а в когось не виходить – інші мають взяти на себе. І чим більше таких лідерів, тим краще.

І тут постає питання взагалі до сьогоднішнього покоління, яке, на мій погляд, не готове брати на себе відповідальність. Вони цього не хочуть. Вони можуть щось розповідати, можуть щось казати, а от взяти саме на себе якось…

У нас у наші часи Лужний, Калитвинцев, Максимов, Хацкевич, Белькевич, той же Макс Шацьких, Ващук були готові до цього. У кожній ланці було дві-три людини, які могли повести за собою.

А так іноді дивишся і просто злість бере, що не всі готові взяти на себе цю відповідальність, а прийти й сказати: «Сьогодні будеш лідером ти» – неможливо.

– Інший час. Вони більше в собі, у телефоні, правда?

– Так, ще гра не встигла закінчитися, а вони вже в телефоні дивляться: що, як, куди. Можливо, війна…

– Є тренери, які забороняють телефони до автобуса.

– Так, або в автобусі залишати, але все одно вони ж слухають музику, налаштовуються на гру. Музика де? У телефоні.

– Треба знайти підхід до них. Як його знайти? Може, індивідуально якось? Ви практикували показувати мотиваційні фільми або ще щось?


– Я намагався завжди знаходити якісь речі, які давали додаткову мотивацію. Але, знову ж таки, перед важкою відповідальною грою треба зробити все, щоб вони не перегоріли, але вийшли на гру максимально мотивовані. І цей баланс іноді складно знайти, – сказав Шовковський.

Всі покоління різні! До кожного потрібно знайти підхід.
Але зарозумілому поколінню Динамо Лобановського кінця 90-х, не може ця проста річ дійти в їх птхаті довбешки! Вони називають себе учнями ВВЛ, але не дотягують до того, що сам Лобановський пройшов через покоління, знаходив підхід і давав результат.