Валерій ПОРКУЯН: "Реброва звільнили за сукупністю провалів"
Колишній нападник "Динамо" Валерій Поркуян прокоментував відставку Сергія Реброва зі збірної України.
– Як на мене, Реброву потрібно знайти інше за специфікою місце роботи. Адже період, проведений ним на чолі нашої національної команди довів, що він є клубним тренером, а не для збірної. Працюючи в "Динамо" та закордонних клубах у нього був успіх, було все гаразд. А от із нашою національною командою Ребров провалився. Йому давали не один шанс, але він нічого так і не зміг зробити, жодним з них не скористався. За сукупністю усіх цих невдач тренера і звільнили. Людина повинна була за неповні три роки щось показати і продовжувати працювати далі, але – ні, цього не сталося.
– Як вважаєте, що саме завадило Сергію Реброву досягти із "синьо-жовтими" позитивних результатів?
– Мені важко сказати. Адже потрібно знати усі тонкощі внутрішньої "кухні". Мабуть, йому потрібно було з кимось порадитись, мати довірену особу у своєму штабі. Таку собі – на кшталт радника. Щоб міг Реброву довести хибність або ж правильність тієї чи іншої думки. І тоді він міг би й надалі продовжувати стояти біля керма збірної. Але все. Досить.
– Якщо вірити закордонним ЗМІ, не виключено, що новим місцем роботи Реброва може стати грецький "Панатінаїкос".
– Очоливши нову команду, йому потрібно самому собі довести спроможність залишатись профпридатним. Якщо він опиниться у "Панатінаїкосі", то матиме можливість це зробити. Дай Боже, щоб Реброву пощастило. Бажаю йому перебудуватись. Щоб не було в його роботі так, як донедавна.
– Хто, на ваш погляд, повинен очолити нашу національну збірну?
– Передусім хочу сказати, що це повинен бути наш тренер. Іноземцям нічого тут робити. Хоча б тому, що вони не зможуть проникнутись справами головної команди так, як український фахівець. От тільки потрібно знати, з кого саме вибирати. Новий тренер повинен мати досвід, авторитет і відзначатись людською порядністю. А таких людей, щоб поєднували в собі усі ці якості, у нашому футболі одиниці. Втім, кандидатура Мирона Маркевича, про якого цими днями вже доводилось чути, дійсно є гідною. Саме він має усі перераховані мною якості, до того ж, вже мав досвід роботи у збірній України. Тож з тими, хто бачить його як оптимального наставника для "синьо-жовтих", я повністю згоден. Якщо не помиляюсь, то за час його роботи у нашій збірній вона жодного разу не програвала. І той факт, що йому 75 років, не повинен нікого бентежити. Якщо крім професіонального хисту людина має сили і бажання, то у паспортні дані не варто зазирати. Це практика пережитків минулого, і від неї вже давно потрібно позбавлятися. Тим більше, що у світовому футболі є багато випадків, коли тренери працювали із національними збірними не тільки у 75, а й у 76-78 і навіть у 80 з лишком. Не так давно випадково побачив у ЗМІ список вікових тренерів збірних різних країн, то таких там налічувалось аж більше півтора десятка чоловік! І це, повторюсь, очільники не клубів, а саме національних команд. Серед них такі відомі фахівці, як Дік Адвокат, Едуардо Рея, Алан Тейлор, той же Мірча Луческу (Царство йому небесне).
– Якщо вибір УАФ буде на користь Мирона Маркевича, то на який термін, на ваш погляд, може бути укладений контракт?
– Це буде вирішувати президент УАФ Андрій Шевченко та його оточення. Впевнений, що вони знайдуть компромісне рішення. Як на мене, укласти договір можна було б, скажімо, на три роки – з тим, щоб у цей період увійшла підготовка до виступів у Лізі націй, відбірковому циклі чемпіонату Європи 2028 року і, дай Боже, у її фінальній частині. А як воно буде далі – поживемо і побачимо. Зважаючи на результати тренерської роботи в означений період в УАФ і робитимуться подальші висновки. Все ж я вірю: Маркевич не підведе. Впевнений, що ця людина зуміє згуртувати нашу збірну і трохи опустити з небес на землю деяких охоплених "зірковою хворобою" гравців. Мирон Богданович любить футбол, його поважають футболісти і вболівальники. Та й Андрій Миколайович, який грав під керівництвом цього фахівця у 2010-му, сподіваюсь, також, - зазначив Поркуян.
