Олег ФЕДОРЧУК: "За три роки під керівництвом Сергія Реброва збірна провалила три великі турніри"

Український тренер Олег Федорчук вважає, що перемога нашої збірної над Албанією аж ніяк не могла перебити післясмак матчу зі Швецією.

– Олеже Вікторовичу, чи можна перемогу над Албанією хоч якоюсь мірою назвати реабілітацією за поразку від Швеції?

– Ні. Це звичайний контрольний матч, у якому дали всім пограти. Не в образу албанцям, але населення в цій країні менше, ніж у Києві. У них нема таких футбольних ресурсів, як у України, до того ж і команда у них вікова. Якщо і в цій грі ми не змогли б досягти результату, то це була б повна ганьба.

Повертаючись до поєдинку зі Швецією, можливо, повторюся, але збірна України просто не підготувалася, ми могли і мали зіграти краще. Тут питання не в результаті, а у самих діях нашої команди. Ті ж шведи та поляки два матчі плей-офф провели у серйозному темпі та на високому рівні.

– Тобто, Албанію перемогли, але не переконали?

– Абсолютно. Всім дали засвітитися, не більше. За три роки під керівництвом Сергія Реброва збірна провалили три великі турніри. Єдиний момент, який згадується з позитивного боку, це матчі плей-офф за потрапляння на ЄВРО-2024, коли команда, справді, проявила характер. Ну а сам чемпіонат Європи ми чудово пам'ятаємо, особливо стартовий та провальний поєдинок проти Румунії, який став вирішальним. Це і непереконлива гра у Лізі націй, вінцем якої стала незрозуміла з погляду мотивації та характеру поразка від Бельгії. А про матч зі Швецією було сказано вже багато. Потрібно бути об'єктивним – прогресу у грі та результатах "синьо-жовтих" за три роки я не побачив.

– У матчі з Албанією бажання зіграти якнайкраще у підопічних Сергія Реброва було набагато більше.

– Бажання має бути завжди. Якщо немає бажання, то можна придумати травму, як це було неодноразово. Якісний виступ за національну команду – це як майданчик для капіталізації футболіста.

Можливості збірної Албанії набагато скромніші. Вся вартість команди, як у одного Забарного. Проте всі відзначають, що албанці, як і боснійці, як і грузини, як і поляки – прогресують, а ми, на жаль, за останні роки зупинилися у рості. Це, як у лікарні, коли лікарі кажуть, що пацієнт має позитивну динаміку. Але цю фразу щодо збірної України я сказати не можу.

Просте питання: хто був лідером нашої національної команди у цих двох матчах? Його не було. Проблеми є дуже серйозні. Керівництво нашої асоціації має ретельно розібратися у цьому питанні. Але рішення має бути на користь здорового глузду. У спорті, як і мистецтві, коли є конкуренція, симпатії відпадають.

Навіть великий тренер Валерій Лобановський свого часу після невдачі збірної пішов. Хоча можна було щось вигадати. Потрібно бути чесним, об'єктивним та послідовним. Свого часу пішов Шевченко, відмовилися від послуг Петракова, Фоменка, але збірна тоді виступала не гірше. Може, і для самого Реброва це було б своєрідним перезавантаженням, - припустив Федорчук.