Екс-тренер "Ворскли": "Від ситуації з клубом на душі дуже важко"

Розмови про фінансові проблеми «Ворскли» з’явились давно і вже впродовж багатьох років ні для кого не є секретом.

Про заборгованості по зарплаті та преміальним футболісти відкрито говорили ще під час роботи головним тренером Василя Сачка, потім так було і при інших наставниках, коли у команді працювали Віталій Косовський, Юрій Максимов, Віктор Скрипник, Сергій Долганський. Трансферні бани стали для полтавського клубу традиційним явищем. Однак минулого року накопичені за тривалий період борги залунали вже надто гучним сигналом SOS, після чого над «Ворсклою» нависла загроза зникнення клубу з футбольної мапи країни.

Один із авторитетних українських фахівців Іван Балан, який впродовж багатьох сезонів працював у тренерському штабі «біло-зелених», прокоментував ситуацію із провідним клубом Полтави у розмові з кореспондентом Sport.ua.

– Ситуація з майбутнім клубу не вселяє оптимізму. Що думаєте з цього приводу?

– Знаєте, у цій ситуації мені спадають на думку слова з однієї пісні: «Сподівайся та чекай». Більше нічого не залишається робити. «Ворсклі» потрібна серйозна фінансова підтримка – а її немає. І хоча керівництво клубу запевняє, що все буде гаразд, поки що це питання тупцює на місці. Тож скільки б ми стосовно цього не бідкались і не роздумували, що і як, а посприяти цій проблемі не зможемо.

Для того, щоб її оцінювати, треба досконало володіти ситуацією. А коли її не знаєш, то можна ненароком образити ту чи іншу людину. Втім, проблеми виникли не на голому місці. Але ми не знаємо, як і чому все це має місце. Як і не знаємо, хто там керує, чому з клубу біжать люди. Виходить, все ж якась причина існує. Хоча я нещодавно читав в інтернеті, що власник клубу Костянтин Жеваго хоче, щоб «Ворскла» жила, і це один із позитивних моментів. А от як воно буде надалі – важко сказати.

– Фінанові проблеми у полтавському клубі у період вашої роботи в ньому вже починали проявлятись?

– Та ні, коли ми працювали з Василем Сачком, все начебто було нормально. Якщо і траплялись незначні затримки з виплатою, то вони були несуттєвими. Вже потім, коли стали мінятись тренери, ситуація почала поступово змінюватись.

– Що згадується вам із періоду, проведеного у тренерському штабі «Ворскли»?

– Згадати дійсно є що, причому багато чого приємного, із знаком «плюс». Команда була як команда. Погодьтеся, далеко не всі були володарями Кубка України, не всі потрапляли у груповий раунд Ліги Європи, у Лігу конференцій. Зрештою не до кожної в гості приїжджав лондонський «Арсенал», не всі зустрічались з «Бенфікою», «Андерлехтом» та іншими відомими клубами.

Дуже шкода і прикро, що все це не зараховується до «плюсів», які допомагали б «Ворсклі» й надалі гідно представляти своє місто на спортивній арені. Особисто мені від уього цього, що відбувається останнім часом з полтавським клубом, на душі дуже важко.

Фото - ФК "Ворскла"