Богдан МИХАЙЛІЧЕНКО: "Навіть якщо ми переможемо "Динамо", кияни залишаться претендентами на медалі"

Колишній захисник "Динамо" Богдан Михайліченко зараз виступає за "Полісся" і поділився думками перед очним матчем цих команд.

– Богдане, спершу, звісно, не можу не запитати про ваш минулий матч у чемпіонаті проти ЛНЗ. У чому виявилася запорука успіху над конкурентом?
– Ми дуже серйозно готувалися до цього поєдинку. Наставники розібрали гру суперника, розповіли, як треба діяти. А нам вдалося втілити в життя цей план.

– Як вам гралося за умов, коли біля поля командою керував помічник Руслана Ротаня Сергій Кравченко?
– Жодних проблем. Все було зрозуміло ще під час тренувального процесу, а вже під час матчу Сергій Сергійович вносив деякі корективи. Наставники працюють у дуеті, тому хлопці знали всі моменти, які могли виникнути під час поєдинку.

– Про програш у першому колі пам'ятали?
– Безперечно. Але це не було основним чинником нашого настрою на матч. Ми діяли з холодною головою, інакше можна було поплатитись.

– Ви розуміли, що поразка в цьому поєдинку, швидше за все, поставила б хрест на сподіваннях "Полісся" бути вищим за третє місце?
– Так далеко ми не заглядали, бо попереду було 13 матчів. Ми готувалися до конкретної гри із сильним опонентом.

– І тепер від другого місця, на якому знаходиться той самий ЛНЗ, "Полісся" у двох очках. Боротьба за медалі загострюється?
– Згоден. Суперництво, можна сказати, лише починається. Впевнений, що на глядачів чекає цікава весна в УПЛ.

– Вже зараз багато футбольних фахівців дають свої прогнози щодо розв'язки у чемпіонаті. А що ти можеш сказати про завдання своєї команди?
– "Полісся" – амбітний клуб, ми в кожному матчі прагнемо перемагати, тому якщо команда опиниться в трійці, це буде вважатися хорошим результатом.

– Проти якого з конкурентів за високі місця було найбільш складно діяти?
– Я не став би нікого виділяти. Кожен цей матч був по-своєму непростим. Що перемога над ЛНЗ, що нічия із "Шахтарем", що поразка від "Динамо".

– Вихованцем якого ти є. Чому тобі не вдалося пробитися до основного складу киян?
– У "Динамо була дуже висока конкуренція серед своїх вихованців, не говорячи вже про легіонерів, які тоді виступали за команду. Я їздив із командою на збори, але, мабуть, не переконав наставників. На моїй позиції діяли Антунеш, потім Пиварич, тому було складно пробитися на перші ролі. Можна було залишитися, але для себе розумів, що хочу грати, а не сидіти на лаві запасних, тож вирішив піти.

– З ким із динамівських однолітків і зараз підтримуєш стосунки?
– З Володею Шепелєвим, з яким ми знайомі ще з академії, а зараз разом у "Поліссі" (посміхається). Сашком Тимчиком, з яким ми були не лише у "Динамо", а й у "Сталі" і у "Зорі". І ще з багатьма хлопцями, з якими займався в академії та молодіжному складі.

– За "Полісся" зараз грає чимало футболістів, які раніше виступали за "Динамо". Той самий Руслан Ротань, Сергій Кравченко свого часу були динамівцями. Це додає принциповості протистоянню?
– Важко сказати. Ми спокійно працюємо у звичайному режимі. Матч серйозний не тому, що на нас чекає зустріч із "Динамо", а тому, що це конкурент "Полісся" за місце на п'єдесталі. Ось це головна принциповість поєдинку.

– Ваша перемога у цій зустрічі виключить киян з претендентів на медалі?
– Не думаю. По-перше, динамівці ніколи не здаються, якщо навіть мають хоч теоретичні шанси на успіх, це я знаю, оскільки був частиною цього клубу, а по-друге, як я вже казав, попереду ще чимало матчів, у яких може статися все, що завгодно.

– Поєдинок проти "біло-синіх" у першому колі (1:4) був найгіршим у виконанні "Полісся" у нинішньому чемпіонаті?
– Можливо. Але річ у тому, що матч із "Динамо" ми проводили через два дні на третій після виїзного поєдинку Ліги конференцій проти "Фіорентини". Тому сил нам десь і не вистачило. Але це якоюсь мірою нас спонукало, оскільки потім у чемпіонаті ми не програвали в десяти зустрічах.

– Ти тоді грав ліворуч у захисті. Там у "Динамо" на фланзі феерив Назар Волошин, який заробив пенальті, віддав гольову передачу та забив м'яч.
– Ми грали високо і десь не догледіли за цим швидким та технічним футболістом. У Назара багато виходило в тому матчі.

– Останні вісім ігор ти виступаєш у ролі правого захисника. Де себе комфортніше почуваєш?
– Не має значення, де приносити користь своїй команді. Для мене немає проблем змінити фланг.

– На якій ще позиції ти грав, про що багато хто не знає?
– На місці опорного півзахисника, коли виступав під керівництвом Олега Кузнецова у юнацькій збірній.

– До речі, про збірну. 2025 року ти постійно викликався до головної команди країни, за яку провів п'ять матчів. Тож хотів дізнатися твою думку про майбутній поєдинок "синьо-жовтих" проти Швеції у плей-офф відборі ЧС-2026?
– Ми маємо сильну команду, яка має всі шанси обіграти цього суперника. Безумовно, матч буде дуже складним з огляду на склад шведів. Важливо якісно підготуватися до цього протистояння, тоді все має вийти.

– У чому сила цього опонента?
– У Швеції багато футболістів виступають у топових європейських чемпіонатах, і це вже робить команду дуже серйозною. Так, вони не вдало виступили у відбірному турнірі чемпіонату світу. Однак про нинішню гру противника мені складно щось сказати, тому що у них нещодавно змінився головний тренер, тому напевно гра цієї збірної буде змінюватися.

– У збірної України з різних причин не зіграють Юхим Конопля, Руслан Малиновський, Олександр Зінченко, Артем Довбик. Ці втрати вдасться компенсувати повною мірою?
– Це основні виконавці команди, але віритимемо, що головний тренер знайде вихід із цього становища і наша збірна продемонструє всі свої найкращі якості, а головне, доб'ється потрібного результату.

– Через відсутність Довбика всі чекають, що до збірної викличуть нападаючого з Прем'єр-ліги. На твій погляд, хто цього заслуговує за свою гру?
– Я був би тільки радий, якби на цей виклик заслужив форвард "Полісся" Ігор Краснопір.

– Чим він бере?
– Він відрізняється швидкістю, хороший в єдиноборствах. Я загалом вважаю, що Ігор може стати майбутнім збірною України, - переконаний Михайліченко.