Лупашко про звільнення з "Карпат": "Було багато медійного тиску. І цей тиск не був спричинений суто спортивними факторами"

– Думаю, тому що позаминулого року теж була дуже гучна заява. Напевно, вже традиція така – в новорічну ніч оголошувати якісь гучні події для клубу. Я дізнався ще до цього. Але, чесно кажучи, я вже розумів, що це буде кінець історії, коли сезон почався.

Було багато медійного тиску. І цей тиск не був спричинений суто спортивними факторами. Складалося відчуття, що в цьому дуже зацікавлені певні особистості. Коли клуб ніяк не реагував на це, то ти розумієш, що ситуація для тебе не дуже позитивна.

Влітку я мав пропозицію, проте клуб дуже хотів, щоб я залишився, але через кілька місяців взяли гору певні нефутбольні моменти, які не дали часу і віри в той напрямок, який ми разом обрали.

Зараз я занурююся в історію футболу. Там є цікаві моменти, пов’язані з кар’єрою різних тренерів. Мені згадується історія з Мікелем Артетою. У нього важко складалися перші сезони в «Арсеналі», але клуб його підтримав.

В Україні теж є такі історії. Дуже добре, що з’являється керівництво, яке може терпіти і вірить в тренера та в його напрямок. В Україні часто буває так, що ми довіряємо, але не віримо. На мою думку, десь трішки не вистачило терпіння нам разом, щоб цей проєкт довести до якоїсь кульмінації. Але не час зараз судити і вирішувати, хто правий, а хто ні.

– Тренерам, як і всім людям, хочеться публічної підтримки, коли дуже багато казали неправди, коли говорили про певні речі, яких не існувало. І це трохи прибивало. Ти очікуєш на цю підтримку від клубу, хочеш почути, щоб керівництво висловило свою думку і сказало, що це неправда.

Адже доходило до того, що футболісти на базі розмовляють між собою і до мене приходять: «А що там, а як, а як керівництво?» Вони чекали, щоб до них прийшли і повідомили, що все добре. Такі моменти важливі для футболістів, щоб вони розуміли, що тренер на своєму місці і йому довіряють, що ми маємо працювати на 100%. Це дуже важливо.

До мене навіть іноземці приходили і показували якісь скріни. Казали: «Ось пишуть таке, а в нас батьки питають». Я відповідав: «Та все добре, працюємо». Це не дуже добре, що доходило до цього.

– Так, кажу про публічну підтримку. В цілому я намагаюся відокремитись від перегляду різних українських блогерів. Розумію, що їм дуже часто подається неправдива та неперевірена інформація. На мою особисту думку, дуже часто вона робиться не стільки через велике бажання самих блогерів, скільки через фінансові впливи. На жаль, цього дуже багато в Україні.

І ця публічна підтримка була найперше необхідна для гравців. Асистенти не підходили до мене, але я бачив їхню знервованість. Багато фанатів писали мені, що вони вірять у нашу роботу. І для них це було потрібно, бо виходило багато різних чуток, інфоприводів та вигадок. А їм хотілося зрозуміти, чи хочу я працювати тут, чи клуб хоче, щоб я продовжував свою роботу. Думаю, що це дуже важливо у наш час, ця підтримка загалом була потрібна, – сказав Лупашко.