Десять іноземних тренерів УПЛ, які дивували ще до Франа Фернандеса

Призначенням іспанського фахівця Франа Фернандеса львівські «Карпати» розбурхали цілий пласт розмов щодо доцільності чи крінжованості запрошення іноземних тренерів в УПЛ. Ми вирішили згадати 10 цікавих випадків, коли іноземці «рулили» елітними клубами України, деякі з цих імен були знакові (ну і звичайно тут нема всім зрозумілих персон на кшталт Мірчі Луческу).

1. Іван Голац, Сербія, «Карпати»

Львівʼяни любили привертати увагу майже завжди. Ще в 2003 році вони запросили легендарного серба, що грав в Англії в старовинні часи, Івана Голаца. Він був класним гравцем, а як тренер в середині 90-их виграв Кубок Шотландії. У Львові однак не затримався, але відкрив Україні Ігоря Йовічевіча. Ну і потім тепло згадував той період.

2. Іван Каталініч, Хорватія, «Металург» З

Цікавий персонаж, друг Голаца, колишній воротар «Саутгемптона». Тренував у той же час, як і Іван, однак ще менш вдало, бо ледь не вилетів з еліти, і лише юридичні закулісні ігри залишили Запоріжжя у вишці. Але на відміну від Голаца, який закінчив після Львову, Каталініч багато поїздив по Східній Європі у ролі коуча.

3. Славолюб Муслін, Сербія, «Металург» Д

Ще один балканець, серб, який на момент приходу в МД мав дуже гучне імʼя. У Донецьку затримався менше ніж на сезон, однак формально долучився до бронзи. У карʼєрі мав яскраві сторінки - «Црвена Звезда», «Левські», збірна Сербії, «Стандарт» Льєж.

4. Віллем Фреш/Тон Каанен, Нідерланди, «Металург» Д

Невеличке чітерство, але ці два містера йшли тандемом. Що один, що інший не мали значного досвіду і потрапили в Україну завдяки Дмитру Селюку. Тоді будь-хто із-за кордону здавався Богом, навіть аматори, які займалися бозна чим, чи то торгували килимами, чи архітектурою. Тому голландці порадували екзотикою і дали багато анекдотів, та не більше того.

5. Жилмар, Бразилія, «Львів»

Екзотика того бразильського Львову. Здавалося, що має допомагати земляку Батісті возити бразильців. Але противився процесу, а ще не мав належної ліцензії, то полетів з посади за лічені тижні. Потім працював в Макао, а зараз ніби перебуває в структурі «Риги».

6. Жуліо Сезар, Бразилія, «Олімпік»

Ще один бразилець, але з багатим ігровим бекграундом. «Реал», «Мілан», «Бенфіка»! Однак як тренер він був цілковитий ноунейм без найменшого уявлення процесу. За 4 матчі в команді Гельзіна розвалив все що міг і поїхав додому.

7. Фабріціо Раванеллі, Італія, «Арсенал»

Справжня зірка серед цього списку. Легенда світового футболу, але чомусь геть слабкий тренер. Не вийшло в «Аяччо», а потім повівся на золоті казки Івіци Піріча та «Арсеналу». Приїхав і тренував в дусі «Камон, плей» та «Не праваціруйте Раванеллі», однак швидко закінчилось пальне та нарешті закінчив з тими муками. Що доводить, що з топ-гравця не завжди виходить топ-тренер.

8. Янніс Христопулос, Греція, «Таврія»

Ще одне дивне рішення та дивне імʼя. Що можна про нього сказати? Та десь нічого. Окрім роботи в «Таврії» в 2013 році. На фоні Янніса Імат Ашур - якийсь Моуріньйо мінімум. Десь ще працював у Греції та на Кіпрі, однак не мав жодних успіхів чи спогадів.

9. Жозе Морайш, Португалія, «Карпати»

До речі, про Моуріньйо. Інший Жозе - Морайш - довгий час був асистентом Спешл Вана. І серед нашого списку, мабуть, найбільше схожий на класного тренера. За чутками «Карпати» тоді продали тренера в Корею за живі гроші, які вкрай були необхідні Левам. А шкода, бо Морайш подобався і мав потенціал до хорошої карʼєри в УПЛ.

10. Серхіо Наварро, Іспанія, «Карпати»

І скепсис щодо Франа в першу чергу повʼязаний з діяльністю його земляка - Серхіо Наварро. В парі з ще одним «тренером» Друді ледь не похоронили сторічну історію львівського футболу, а після Галичини так ніде і не зумів проявити свої «таланти». Але цього разу, сподіваємося, Фран Фернандес буде протилежністю свого андалусійського земляка.

Фото - Murcia