Флорін ЧЕРНАТ: "Коли я був у "Динамо", знав, що по менi була пропозиція від "Баварії". Також знав про "Аякс" і "Ювентус"

Колишній легіонер "Динамо" Флорін Чернат згадав про свій виступ за київський клуб.

"Пропозиція від київського "Динамо" надійшла після матчу молодіжної збірної, я грав проти Польщі. Після цього матчу все вийшло: я поїхав, підписав контракт, повернувся, і в грудні ми знову зустрілися. Я не міг повірити своїм очам. Ми провели там Новий рік. Лобановський не цікавився святами. Коли я. Тренувальна база із шістьма майданчиками, двома автобусами, двома літаками.

Мені було дуже важко, коли я приїхав до команди, не знаючи мови. Мені знадобилося близько півтора року, щоб почати говорити на нiй. Це був дуже важкий період, я пробув на базі лише три місяці, у мене було по два тренування на день. Я не знав мови, у мене не було друзів, Гіоане приїхав через півроку після мене. Я був один, багато розмовляв телефоном

Зарплата була прийнятною, її збільшували рік у рік. Вона була в сім разів вищою, ніж та, що була у мене в бухарестському "Динамо".

Щоразу, коли я грав проти "Стяуа", мене завжди переповнювали емоції, не знаю чому. Щоразу, коли я виходив на стадіон у Генчі, щось відбувалося. Через 15-20 хвилин я забував, мені доводилося забувати. Фло? Це був той нападник, Торе-Андре Фло. Усі мої колеги у київському «Динамо» називали мене Фло.

Я не грав у матчі, який закінчився поразкою 1:4 у Києві. Коли було оголошено жеребкування, я відновлювався і бачив "Реал", "Ліон", "Стяуа". Поруч зі мною стояв нападник Шацьких, котрий щось підраховував. Він говорив: "Нічия вдома з "Реалом", 3 очки з "Ліоном", 3 очки зі "Стяуа"..." Я подивився на нього і сказав: "Ти так впевнений, що ми обіграємо "Стяуа"?.. Він сказав мені: "Забирайся звідси зі своїми людьми...". Я сказав йому, що на нас чекає нелегкий матч. Після того, як вони перемогли нас з рахунком 4:1, я підійшов до нього, і він сказав мені, що, крім чотирьох забитих м'ячів, у них не було жодних шансів.

Я знаю, що по менi була пропозиція від "Баварії", я також знав про "Аякс" і "Ювентус". У "Динамо" сказали, що сума трансферу надто мала. Якщо продавати, то за величезні гроші. "Мілан" пропонував за Шевченка 15 мільйонів доларів, а Лобановський сказав, що це замало. Вони продали його за 25 мільйонів. Через півроку після його відходу я приїхав і застав момент, коли Каладзе продали в Мілан за 15 мільйонів.

Пам'ятні ігри? Був той матч з "Байєром", коли ми вийшли з рахунком 2:2 і забили два голи. Навіть матч зі "Стяуа" у Генчі залишився у моїй пам'яті, бо він трохи впливає на тебе: ти приїжджаєш до Румунії, граєш проти румунів, було ще й суперництво, я грав за "Динамо". Був ще той матч із "Ліверпулем" на "Енфілді" (прим. 0:1), Джеррард пробив по воротах, я вийшов на поле, але м'яч перейшов до Літманена, який і забив. Я розмовляв із колегами, коли вийшов на поле, і не думав, що вболівальники "Ліверпуля" прийдуть на матч із київським "Динамо". Ми пішли перевдягатися, і коли я повернувся, я був у масці. Стадіон був сповнений, і всі співали. Після матчу з "Ювентусом", коли ми програли 0:5, я обмінявся футболками із Дель П'єро. У мене досі зберігається футболка Рауля. Дрогба, Альбельди з "Валенсії", а також Гіце Хаджі.

Потім прийшов російський тренер Сьомін. Шість українців мали грати у чемпіонаті. Він поговорив зі мною і сказав: "У Європі я тебе ставитиму, але в чемпіонаті складніше". Суркіс сказав мені, що не згоден на мій вiдхiд, а я хотів грати. Пропозиція надійшла з "Хайдука", я сказав, що піду туди на рік, бо хочу грати. Я виграв Кубок, повернувся, Сьомін все ще був у команді, але я грав менше. Потім я сказав, що більше не залишусь, що хочу змін після восьми років, і пішов у Хайдук. Вони дуже хотіли мене.

Лобановський? Спочатку я не дуже зрозумів, але, судячи з того, що бачив, він був дуже жорстким. Дисципліна була понад усе. На полі, якщо ти не виконував його наказів, ти сідав на лаву запасних. Він дуже рідко сміявся, здається, я бачив його таким лише один раз. Він мав дуже гарний штаб, серед помічників були відомі імена: Кузнєцов, Михайличенко, Дем'яненко. Він наперед представляв план тренування, але сам на нього не спускався. Він мав свою кімнату нагорі, звідки він спостерігав за тренуваннями. Ми розмовляли лише один раз: він подзвонив мені і запитав, чи не маю проблем із сім'єю. Я просто сказав йому, що у мене був невдалий день на тренуванні”.