Микола НЕСЕНЮК: "Команда насіннєвого заводу із райцентру Лебедин за всіма показниками обігрує набитий бразильцями "Шахтар"! Ну хіба це не цікаво?"

"Це поки найкращий чемпіонат!

Саме так можна було би назвати поточний футбольний чемпіонат України, якби не війна, яка очевидно впливає на наші оцінки всього, що відбувається довкіл. Справді, такого ще не було – після чверті турніру у групі лідерів в проміжку трьох очок знаходиться одразу сім команд – "Шахтар", "Динамо", "Кривбас", "Полісся", "Металіст 1925", ЛНЗ та "Колос", а знизу їх підпирають амбіційні "Карпати"! Коли таке було, щоб половина команд чемпіонату була на відстані однієї перемоги від першого місця?

Здавалося, що цьому слід радіти – скільки можна з року в рік дивитись одне й теж саме – гонитву між "Шахтарем" і "Динамо" у супроводі численних скандалів? Скільки років поспіль наші ж "фахівці" називають наш чемпіонат нецікавим бо він заздалегідь передбачуваний на багато років наперед! Тепер все навпаки, то треба ж цьому радіти! Коли таке було щоб не можна було безпомилково передбачити жодного результату жодного матчу чергового туру? Це ж мрія букмекерів, щастя телетрансляторів і свято уболівальників!

Але ні – все одно наш чемпіонат поганий! Тепер через те, що його рівень дуже низький. А коли він був високий? У дев’яності та двохтисячні коли два українські "суперклуби", маючи на порядок вищі за інших фінансові можливості, "відпочивали" у більшості матчів чемпіонату зберігаючи сили на ігри єврокубків, де інколи доходили до весняної стадії? Сезон 2008-2009, коли три із восьми чвертьфіналістів другого, а не першого, єврокубка були з України, є виключенням, що, як відомо, доводить правило. Як наслідок відсутності перспектив – за лідерів грали в основному іноземці – молоді українські футболісти зупинялись у своєму зростанні. Дійшло до того, що до національної збірної України стали залучати посереднього рівня сербів, бразильців та громадян країни-агресора роздавши їм наші паспорти!

Тепер це все в минулому. Тепер команда, що представляє село Кудрівка, на рівних грає проти лідерів, а команда із села Ковалівка є повноправним претендентом на високі місця. Тепер команда київського пивзаводу, де немає жодного іноземця, стає грозою авторитетів, а команда насінневого заводу із райцентру Лебедин за всіма показниками обігрує набитий бразильцями "Шахтар"! Ну хіба це не цікаво? Хіба це не захоплює?

Звісно, що мені особисто хочеться аби чемпіоном завжди було київське "Динамо", за яке я вболіваю з шестирічного віку. Але ж хтось інший так само хоче щоб чемпіоном були "Карпати", "Полісся", "Зоря". "Верес"… Про "Шахтар" і згадувати не варто. Тому разом із розчаруванням поточними результатами "Динамо" я маю надію на те, що все зміниться на краще і моя команда таки переможе не лише "Шахтар", але й ті самі "Колос" чи "Кривбас", що буде не менш, а може і більш складно! А як інакше? Уболівальник "Барселони" знає, що жодна перемога не прийде до його команді просто так і тому радіє кожному забитому м’ячу і кожному набраному очку, розуміючи, що будуть і поразки - як без них? І так у всіх європейських командах, у всіх європейських чемпіонатах. І так цього року і у нас! Виходить, що не випадково "Олександрія" в минулому чемпіонаті до останнього туру претендувала на перше місце! Що таких як вона цього разу може бути ще більше!

А рівень? Рівень наш всім відомий – він у таблиці коефіцієнтів УЄФА. І підняти його ми зможемо лише тоді, коли кожен матч нашого чемпіонату буде непередбачуваним, коли кожен футболіст знатиме, що він може обіграти будь-якого суперника. Звісно, можна привезти ще кілька десятків бразильців та інших. Але життя доводить, що більшість з них будуть не сильніші, а часом слабші за тих, хто у нас вже є. Що їм доведеться витримувати справжню конкуренцію, боротися за кожен м’яч у кожному матчі чемпіонату, який має подобатись нам все більше і більше", - переконаний Несенюк.