"Рівень наших команд". Екс-футболіст – про матчі "Динамо" та "Шахтаря" у Лізі конференцій

Минулого тижня, 2 жовтня, стартував перший тур третього за силою європейського турніру — Ліги конференцій. До списку учасників потрапили лише дві українські команди, які щорічно представляють країну на євроарені, — «Динамо» та «Шахтар».

Перші матчі викликали змішані відчуття в українських вболівальників: «Динамо» поступилося «Крістал Пеласу», продемонструвавши недостатню гостроту в атаці (0:2). Натомість «гірники» переграли «Абердін», але поєдинок видався досить тривожним (3:2).

Після стартових матчів українських команд у Лізі конференцій колишній гравець луганської «Зорі» Максим Білий ексклюзивно для Sport.ua проаналізував обидва поєдинки.

– З самого початку гри киян було видно, що атакувати команда не планує. Чи можна було грати з «Крістал Пелас» більш сміливіше? Невже Шовковський побоявся ризикувати?
– Враховуючи склад «Крістал Пелас», майже 90% стартового складу, який вийшов на гру з «Динамо», це ті самі футболісти, що перед цим обіграли «Ліверпуль». Відповідно, суперник був дуже серйозний, і, в принципі, я вважаю, що, можливо, «Динамо» правильно обрало цю захисну схему, адже під неї є відповідні футболісти.

Знову ж таки, якщо брати єврокубки, то, можливо, тактика була вибрана правильно, тому що, до травми Михавка, у «Крістал Пелас» по суті не було моментів. Але, знову ж, ми розуміємо, з ким грали, і враховуючи наш сьогоднішній стан і рівень, гра до тієї травми була цілком рівною.

А вже наслідком травми Михавка і такої довгої заміни стала перевага суперника – досвідчена команда, як «Крістал Пелас», швидко цим скористалася. На жаль, довелося змінювати тактичну схему, і гра пішла вже зовсім по-іншому. Я вважаю, що загалом тактика була обрана правильно – з огляду на рівень суперника.

– Тобто можна сказати, що якби Михавко залишився і ми грали одинадцять на одинадцять, то могли б все-таки втримати нульовий результат до перерви?
– Загалом «Динамо» діяло тактично грамотно у перші хвилини, і не було відчуття, що гол назріває. Тому важко сказати, чи вплинуло те, що Михавка не було на полі. Але факт залишається фактом – «Динамо», граючи вдесятьох, пропустило.

– Хотілося б почути вашу думку, адже ви все-таки колишній футболіст, і, на мою думку, вам краще зрозумілі ці відчуття. Що скажете про епізод із травмою Михавка? Виглядало моторошно, але чому Тарас залишився на полі?
– Дивіться, по-перше, це, мабуть, не зовсім моя компетенція, але за сучасними вимогами лікарі мають оцінювати стан футболіста прямо на полі, а не виводити його за межі поля. Особливо, якщо є підозра, що в гравця паморочиться в голові.

У мене в кар’єрі були схожі випадки. Після сильного зіткнення здається, що все добре – є азарт, бажання грати далі. Але проходить п’ять хвилин, і починає крутитися голова. Тому тут потрібен професійний огляд лікарів, які мають вирішити – продовжує футболіст гру чи ні.

Мені здається, цього не зробили. Він просто вийшов за бровку, попив води, понюхав нашатир і знову побіг грати. Але ми ж бачили те зіткнення і яку шишку він отримав на голові. На мою думку, там як мінімум був струс мозку. Тренерський штаб мав реагувати швидше. Після такого зіткнення заміна має бути готова одразу, поки лікарі надають допомогу. Він лежав не двадцять секунд – кілька хвилин точно. Тож часу на реакцію було достатньо.

На жаль, сталося так, що заміну готували занадто довго, і саме в цей момент «Динамо», граючи в меншості, пропустило гол. Але я переконаний: у таких випадках рішення мають приймати лікарі, а не сам футболіст.

– Якраз ви згадали про заміну. Чому вона так довго готувалася? Це якесь непорозуміння у тренерському штабі? Можливо, щось не почули чи просто не розібралися?
– Розумієте, можливо, у тренерів просто не було в кар’єрі подібних ситуацій. Може, це питання досвіду – я маю на увазі не загалом, бо люди там досвідчені, а саме в таких епізодах, коли все вирішується дуже швидко.

Я вважаю, що сьогодні кожен футболіст, який є у заявці, має бути готовий до виходу на поле миттєво. Зняв костюм – і ти вже готовий грати. Бутси, екіпірування – усе має бути приготоване заздалегідь. Бо зараз у футболі долі секунди вирішують практично все. Будь-яка затримка – і команда одразу втрачає перевагу.

А коли заміна відбувається через п’ять, сім чи навіть десять хвилин після епізоду, то, звісно, страждає насамперед команда.

– А от перший пропущений м’яч... Він вийшов доволі курйозним: і удар головою був неочікуваним, і дистанція велика, але все одно – гол. Чи можемо сказати, що це був своєрідний нокаут для киян? Адже здавалося, що ще трималися, а після пропущеного м’яча надії зникли.
– Звісно. Коли граєш проти такої команди й пропускаєш ось такий м’яч, це дуже б’є по психології. Якби «Крістал Пелас» забив після комбінації, розіграшу, як це буває в матчах умовних «Барселони» чи ПСЖ, де все логічно й без шансів – питань би не було. А тут навіть, думаю, футболіст, який забив, просто хотів виграти верхову боротьбу, можливо, скинути м’яч партнеру, але так сталося, що він залетів просто у ворота.

Цей гол точно деморалізував «Динамо», бо до нього нічого не віщувало біди. І навіть за реакцією гравців видно було – вони просто не повірили, що такий м’яч міг залетіти. Трохи пригнітилися після цього.

– Потім був другий тайм, другий пропущений м’яч, але й червона картка у гравця «Крістал Пелас». Здавалося, що можна скористатися моментом. Це говорить про брак лідера в команді? Чому не вдалося бодай один м’яч відіграти?
– «Крістал Пелас», знову ж таки, грає щотижня матчі, які відповідають рівню єврокубків. Тобто кожна їхня гра проходить на високому рівні, і вони чітко знають, як діяти в таких моментах, адже це досвідчені футболісти. Вони дисципліновані, організовані, і протистояти таким командам дуже складно. Навіть якщо взяти, забігаючи наперед, той самий «Абердін» – розкрити таку організовану оборону дуже непросто. Для цього потрібен високий рівень майстерності. А зараз, можливо, рівень «Динамо» нижчий за «Крістал Пелас», навіть якщо англійці грали в меншості.

– Поразка, напевно, була більш-менш очікуваною, адже багато експертів говорили, що позитивного результату точно не буде. Зможуть кияни забути про цей матч і показати потрібний результат далі? Чи ця поразка як поганий старт потягне за собою наступні невдачі?
– Якщо враховувати рівень «Динамо», то суперники все ж набагато сильніші. Так, деякі з них реально відповідають рівню Ліги Європи, якщо не Ліги чемпіонів. Ми беремо, наприклад, «Фіорентину», «Крістал Пелас», або та ж команда з Вірменії, які зараз обіграли «Рієку». З такими суперниками складно, особливо враховуючи фактор виїзного матчу, який дуже сильно впливає на гру – бо в киян всі матчі на виїзді.

Якщо б «Динамо» грало зараз в Києві на переповненому «Олімпійському», я вважаю, що команда могла б розраховувати на позитивний результат у матчі з «Крістал Пелас». Але в Польщі вболівальників «орлів» було втричі більше, ніж наших, і це теж впливає на результат, на настрій гравців.

Все ж, на даний момент це приблизно рівень наших команд. Можливо, «Шахтар» міг би боротися в Лізі Європи, якби не продав ключових футболістів. Але з таким складом для нас добре, що зараз ми граємо в Лізі конференцій – хоча б є шанс на позитивний настрій і результат.

– Перед початком гри багато хто казав, що у «Шахтаря» легкий жереб. Насправді суперники не такі серйозні, як у «Динамо». І багато хто пророкував гірникам впевнену перемогу, бо «Абердін» до цього не здобував великих успіхів. Чи здивувалися ви, що протистояння вийшло настільки складним?
– Ні, я не здивувався. По-перше, британські команди завжди складні, особливо на виїзді: фактор поля, повний стадіон, атмосфера – усе це впливає. Плюс «Абердін» не так часто грає в групових етапах єврокубків, а чемпіонат і єврокубки – це зовсім різні історії. Я пам’ятаю, коли ми з «Зорею– грали в Лізі Європи, у чемпіонаті справи йшли гірше: за п’ять-шість турів – лише одна перемога, одна нічия, небагато голів. Але в єврокубках ми виступали добре, аж до поразки від «Фейєноорда».

Тому я очікував важкої гри. Я був упевнений, що «Шахтар» може перемогти, але погодні умови, вітер, рівень суперника та вплив вболівальників ускладнили матч. Крім того, не можна забувати, що в «гірників» зараз дуже молода команда, і для багатьох футболістів це був перший досвід у єврокубках.

– Ну ось, початок вийшов доволі невдалим. Тут і пенальті, дивна ситуація з рукою Еліаса. На вашу думку, що намагався зробити бразилець у цьому епізоді?
– Насправді все дуже просто: він просто не розрахував. Так, був сильний вітер. Спочатку м’яч летів йому в голову, і він хотів зіграти головою. Коли зрозумів, що вітер заносить м’яч, він рефлекторно зіграв рукою. Це безглузде пенальті, але тут зіграли людський фактор і рефлекс: м’яч летів у бік воріт, і він автоматично виставив руку.

Звісно, це безглуздо, але, можливо, цей епізод розбудив «Шахтар». Гравці зрозуміли, що легко тут не буде, і довелося включатися. До слова, «Абердін» дуже здорово захищався, і вся загроза «Шахтаря», як не дивно, була зі стандартного положення. Знову ж таки, фактор вітру відіграв свою роль: будь-яка подача могла стати небезпечною.

- А що, на вашу думку, стало вирішальним епізодом у матчі? Можна відзначити тренерські дії «Шахтаря», чи це команда проявила характер у такій дуелі?
– Я вважаю, що вирішальним став гол Назарини до перерви – він забив у потрібний момент. Якби перший тайм закінчився 0:1, «Шахтарю» було б дуже складно. Але після того, як команда зрівняла рахунок, стало зрозуміло, що у другому таймі потрібно дотиснути суперника, бо «Абердін» все ж таки поступається за рівнем і фізично. Вони не звикли грати в такому темпі, і вже у другому таймі це було помітно.

А заміни, знову ж таки… у «Шахтаря» зараз з цим проблеми: вийти, освіжити, додати. Бо по «Абердіну» було видно, що коли вийшла заміна, вона реально освіжила гру. Як тільки команда почала просідати, тренер вчасно зреагував і випустив свіжих футболістів, які в другій половині матчу додали швидкості та загальної динаміки.

– Після другого пропущеного м’яча не було відчуття, що в цьому матчі може бути нічия?
– Якщо брати до уваги той пенальті від Еліаса, припустимо, що він так і стався. Але загалом у «Шахтаря» дуже досвідчена оборона. Матвієнко та Бондар вже награли стільки матчів, що додається певна впевненість, дисципліна. Тому я був спокійний, хіба що якийсь невдалий рикошет або випадковість може змінити результат – і це цілком можливо. Але в цілому було видно, що «Шахтар» – більш солідна, стабільна команда.

– Ви казали, що у «Шахтаря» багато молодих бразильців – трансфери, доволі юні хлопці прийшли. Як, на вашу думку, вони проявили себе в першому єврокубковому матчі?
– Якщо брати молодих, хто грав… Феррейра, наприклад. Якщо порівнювати його з Невертоном чи Егіналду, які вже мають досвід у Лізі чемпіонів, видно, що Феррейра ще не відчуває лідерської ролі: не завжди може спокійно взяти м’яч чи обіграти двох-трьох суперників. Потрібен час. Але добре, що він забив – це додасть йому впевненості.

Що стосується Мейрелліш і Ізакі, то вони ще дуже юні, по вісімнадцять років, для них це перші кроки в європейському футболі. Потрібно більше таких ігор, і тоді вони будуть рости.

Але ми знаємо роботу «Шахтаря» – клуб добре працює з бразильцями. І далеко ходити не треба: згадати, наприклад, Кевіна, який пограв півтора року і був проданий за сорок мільйонів. Тому я вважаю, що «Шахтар» цілком розумно працює з трансферами. І впевнений, що ці футболісти з часом додаватимуть у грі та будуть коштувати великих грошей.

– Якраз ви згадали Кевіна. Якби Судаков і він залишилися зараз у складі, чи було б набагато легше «гірникам» виступати в Лізі конференцій?
– Хто знає, яка у них була мотивація. Зрозуміло, є контракт, професіонали, але, мені здається, фактор того, що «Шахтар» не грає в Лізі чемпіонів, теж вплинув на їх продаж. З іншого боку, якби вони залишилися, невідомо, з яким настроєм грали б у цьому турнірі.

Якщо ж брати їхній рівень на початку сезону, то «Шахтар» міг би спокійно боротися за трофей, нарівні з «Фіорентиною» чи «Крістал Пелас». Але зараз їх немає – команда зовсім інша, молода і недосвідчена. Тим не менш, я вважаю, що їм під силу спокійно, принаймні, закріпитися в топ-8 групи.

Знову ж таки, багато залежатиме від травм і відсутності ключових футболістів. Попереду ще Кубок проти «Динамо». Чи вистачить на це гравців – велике питання. Плюс переїзди, особливо з Шотландії, дуже виснажують. Тому важливо відновлення і відсутність травм. Матчів, де «Шахтар» може спокійно вийти другим складом і перемогти, стає все менше. Тому критично, щоб усі були здорові і травмовані гравці встигали відновитися. Це, на мою думку, буде один із ключових факторів успіху.

Фото - ФК «Рух»