Дмитро МИХАЙЛЕНКО: "Відіграв матч проти "Динамо", сів на трамвай і поїхав спати в інтернат"

Колишній півзахисник "Динамо" Дмитро Михайленко пригадав, як дебютував у складі "Дніпра" саме проти київського клубу.

‒ Ваш дебют вийшов доволі символічним – проти київського "Динамо". Зустрілись, по суті, два головні клуби вашої кар’єри. Які спогади у вас залишилися з того матчу?

‒ Тоді все пройшло як у тумані, у казці. Я навіть не пам’ятаю всіх подробиць, настільки швидко все сталося – від тренувань із першою командою до виходу на поле. Мені здається, я встиг тільки дві-три гри зіграти за дубль. А ось мене поставили грати проти "Динамо" (матч завершився з рахунком 1:1). Пам’ятаю, що зібрався повний стадіон, пам’ятаю прізвища суперників – легенди "Динамо", я їх раніше тільки по телевізору бачив.

‒ Що відчувалися після матчу?

‒ Дуже цікавий досвід, справжній захват для 17-річного хлопця. Одразу – повний стадіон і "Динамо". Детальніше не розповім, бо взагалі тоді не уявляв, що сталося. Зіграв гру, сів на трамвай і поїхав спати в інтернат.

‒ Після дебюту ви продовжили грати в основі.

‒ Друга-третя гра – так само, на трамвай і додому. Четвертий трамвай, здається, на 12-й квартал (район Дніпра на якому знаходиться дитяча академія ФК "Дніпро"). Люди вже впізнавали, я грав у чемпіонаті Радянського Союзу, але їздив тими ж трамваями.

‒ У контексті визначних матчів вашої кар’єри варто згадати сезон 92/93 – так званий "дитячий садок Павлова" у матчі проти "Динамо" наприкінці сезону. Пам’ятаєте його?

‒ Так, Юрій Максимов забив, перемогли 1:0. Знову зібрали повний стадіон. Взагалі, це час, коли я тільки досяг повноліття. Дуже багато емоцій, все швидко змінювалося, величезна кількість друзів. В тогочасному "Дніпрі" дійсно побудували класний колектив, який переважно формувався з хлопців – випускників інтернату. Ми бачили перед собою ціль, грали з великим бажанням. Думали тільки про футбол, ні про що інше, - зізнався Михайленко.

Фото: УАФ