Ігор КЛИМОВСЬКИЙ: "Коли Таловєров почав грати в Чехії, то варіанти з Україною вони з батьком вже не розглядали"

Колишній тренер "Олімпіка" Ігор Климовський працював з Максимом Таловєровим, а ще добре знає його батька.

‒ Чи пам’ятаєте ви, як Максим потрапив до структури "Олімпіка"?

‒ Добре пам’ятаю. Був 2016 рік, я повертався з відпочинку і мені зателефонував його батько Вадим, з яким ми були добре знайомі ще з Донецька. Він сказав мені, що Максим отримав травму, в нього не складається в "Шахтарі" і він хоче піти.

Я відповів, що ми не проти, щоб він приєднався до нас, ми дамо йому час на відновлення і не будемо форсувати події. Якраз я прилетів у Бориспіль, по дорозі з аеропорту забрав його з Щасливого, привіз в Білу Церкву та поселив його там, де жила наша юнацька команда U-19.

‒ Ви бачили Таловєрова раніше в іграх?

‒ Так, ми ж перетиналися в Дитячо-юнацьких лігах України – він у командах "Шахтаря", а ми в "Олімпіку", грали між собою і розуміли його потенціал.

‒ А розкажіть про його батька як про футболіста.

‒ Вадим Таловєров також грав на позиції центрального захисника, тобто син продовжив династію не лише в професії, але й в позиції на футбольному полі (Таловєров-старший на початку дев’яностих був у структурі "Шахтаря", але грав за другу команду, загалом провів два матчі у вищій лізі України у складі донецького "Металурга", а також виступав у Казахстані та Молдові – прим.).

‒ Чи схожі вони за ігровими характеристиками?

‒ Макс вищий та, на мою думку, цікавіший, ніж батько.

‒ У дитячо-юнацькому футболі у хлопців часто змінюється амплуа. А як було у Максима?

‒ Він завжди грав саме центрального захисника.

‒ Чи правильно я розумію, що батько спрямовував сина на початку його кар’єри?

‒ Вадим однозначно докладав чимало зусиль, щоб його син став професіоналом, робив усе від нього залежне.

‒ На що передусім звернули увагу під час спільної роботи з Таловєровим-молодшим?

‒ У першу чергу скажу, що він по-хорошому був зациклений на футболі. Наприклад, тренування у нас починалося о десятій ранку, а він уже о 7:30 або о 8:00 був у тренажерній залі, де активно працював. Максим багато, дуже багато працював, ви навіть не уявляєте наскільки багато! Просто людина-машина! І цим передусім дуже відрізнявся від інших.

‒ Щось іще запам’яталося в юному Максимі?

‒ Він завжди був лідером команди, намагався підтримувати усіх хлопців, якщо в когось щось не виходило – завжди допомагав, підказував. Був справжньою людиною та лідером. Я так бачу, він таким же й залишився – де б він не грав, у клубах, молодіжній збірній або національній – його всюди добре приймають, він з усіма добре знаходить спільну мову і не губиться на тлі інших.

‒ Чи на той час був помітний його потенціал як гравця, що зможе дорости до збірної України та чемпіонату Англії?

‒ Не стверджуватиму так, але точно можу сказати, що він був дуже старанним і працьовитим хлопцем. Його запрошували до тренувань у першій команді "Олімпіка" Романа Санжара, він їздив і тренувався. Проте, мабуть, його тоді не розглянули під команду УПЛ.

‒ Якою була його зарплатня в "Олімпіку"?

‒ Дуже-дуже маленькою. Але його це не переймало, він знав, що йому потрібно працювати та почати грати.

‒ Чи чули, можливо, щось щодо його амбіцій повернутися та заграти в "Шахтарі"?

‒ Авжеж, футболіст, який пішов з "Шахтаря" хотів довести, що він не гірший тих, хто залишився. Гадаю, він мав амбіції повернутися в "Шахтар" і заявити про себе.

‒ Але зрештою обрав інший шлях…

‒ Наскільки я знаю, після того, як стало зрозуміло, що в першій команді "Олімпіка" на нього не надто розраховують, а йому важливо було заграти, агент запропонував повезти Максима в Чехію і він зумів зачепитися там. Це мене точно не здивувало.

‒ Чи не було у Таловєрова потім варіантів в інших клубах УПЛ?

‒ Я спілкувався з батьком, але, наскільки розумію, коли він почав грати в Чехії, варіанти з Україною вони вже не розглядали. У нього добре все виходило там, він постійно грав, був помітним на полі, відчувалося, що буде рухатися далі, так воно і є.

‒ Як ви, як тренер, який бачив його з юних років, вважаєте: "Сток Сіті" та Чемпіоншип – це найвища сходинка в його кар’єрі, чи можливий крок й в АПЛ?

‒ Вважаю, якщо він працюватиме з таким натхненням, як завжди, то гратиме і в англійській Прем’єр-Лізі. Ви подивіться: Максим докладає максимум зусиль, а його кар’єра постійно розвивається – виступав у юнацькій команді "Олімпіка", потім у скромній команді Чехії, далі вже в солідних чеських клубах "Славії" та "Словані", зробив крок на рівень австрійської Бундесліги і зрештою опинився в Англії. І, найголовніше, в усіх цих командах Таловєров грав і був лідером. Тому все можливо, чом би й ні?! - переконаний Климовський.