Ростислав ТАРАНУХА: "Моя перша зарплатня в "Динамо"? Я не знав, куди дівати ці гроші. Бували випадки, що у хлопців від великих коштів дах зривало"

Колишній форвард "Динамо" Ростислав Тарануха пригадав свої перші гроші в "Динамо".

- Слухай, а пам'ятаєш свою першу зарплату в "Динамо"? Скільки це було, якщо не секрет?

- Ну, я просто згадую, це були космічні якісь гроші на той час.

- Тобто реально це не брешуть, що кажуть, що Суркіс, ну, розбалує трошки гравців молодих?

- Ну, як сказати. Нам в академії давали просто там 800 грн стипендію, але на той час, ну, мене забезпечували батьки. Це мої кошти, це був для мене тоді космос.

- Скільки тобі років було, коли ось перші прямо кошти?

- Та я думаю, десь 13-14, може. Але це була академія. І я не знав, куди їх дівати. Ну типу, що я школяр, ходжу до школи, батьки одягають там, годують, все. Ну я частину їм віддавав там, ну от таке на проїзд.

- А потім, от, наприклад, коли там молодий гравець, наприклад, підписує контракт же, так, і якась така перша

велика сума, от першу велику суму отримує, як ти думаєш, це от для молодого гравця як взагалі?

- Тут індивідуально, тому що гравець має бути психологічно готовий. До кожного велика зарплата по-різному приходить. Комусь там 18 і так само комусь 20-25. Коли людина, напевно, там ближче до 30-ти, то вона більш усвідомлена. А коли, ну, бували випадки у хлопців, що їм сипали в 20 років великі суми і у них дах зривало, і вони йшли. Ну, це неправильно. Це неправильно. Ти маєш бути готовим до великих грошей, готовим до того, що у тебе немає грошей. Ти маєш психологічно до цього підходити. Ну, розуміти. Напевно, коли ти молодий, юний футболіст, то то складно, коли тобі, ну, коли тобі падає велика сума грошей.

У мене такої проблеми не було. У мене все було поступово, слава Богу. У мене були батьки, які мені коли там перші такі гроші прийшли, то вони мене правильно направляли, що я так само, як жив там 10 років назад, так і зараз живу на якусь певну суму грошей, і вмію інвестувати, вмію відкладати. Навіть в той час, я пам'ятаю, мені там 20 років, і мені мама каже: "Так, треба нерухомість. Давай всі гроші, я тобі допоможу, давай будемо вкладати". І я жив спокійно, все відкладав, там, я не знаю, 70% свого заробітку. І дякую батькам за таке виховання і за такі погляди, що гроші треба і заробляти, і вкладати, а не просто прогулювати, тринькати наліво і направо.

- Поділися найдорожчим придбанням на сьогоднішній день твоїм особистим.

- Нерухомість. Квартира в Києві, - зізнався Тарануха.