Олександр СОПКО: "Бразильці "Шахтаря" розчинилися в нашому рівні нижче середнього – зарплати хороші, а змагатися особливо нема з ким, одна-дві гри з "Динамо", плюс кілька єврокубкових матчів"
Відомий футбольний експерт Олександр Сопко в бесіді з кореспондентом Footboom поділився думками про майбутнє "Шахтаря" і яку роль в ньому зможе відіграти новий головний тренер Арда Туран.
- Яким бачите майбутнє "Шахтаря" після провального сезону і наскільки Туран саме той тренер, який зараз потрібен команді?
- "Шахтар" потребує повного перезавантаження своєї філософії, своїх підходів до розуміння, що таке смачна гра. Якщо під цим мається на увазі сучасна гра, яка приносить задоволення і вболівальникам, і тренерам, і керівництву, і, найголовніше, гравцям – це гра інтенсивна, з пресингом, хорошою організацією гри в обороні. У цьому контексті та модель, яка пропонувалася останні п'ять років – вона вже себе зжила. Причина цього, напевно, в тому, що занадто легко давалися чемпіонства "Шахтарю", занадто комфортною була тепла ванна, в якій перебували футболісти, і, напевно, занадто слабкими були опоненти. Тому той футбол, який декларувався – технічний, з акцентом на атаку – він не розвивався, а останній рік взагалі почав деградувати. Причин багато – і тренерська чехарда, і мотивація футболістів, які себе бачили в кращому випадку гравцями збірної, а зазвичай – в трансферах і переході в закордонні чемпіонати.
Там спокійніше, життя краще, туди хочуть сім'ї. Все це, природно, тиснуло на футболістів, а змагальний рівень всередині України не дозволяв гравцям рости. Звідси така деградація. І навіть акцент на бразильцях, що вони зможуть в "Шахтарі" стрибнути з трампліну і потрапити в європейський топ-клуб – це теж не спрацювало. Ті бразильці, які купувалися – матеріал дуже і дуже сирий, з ним треба ще дуже довго працювати. І характер, і психологія у цих гравців інша, і якщо порівнювати з минулими роками, коли був Луческу, то тодішні бразильці приходили в інший за рівнем чемпіонат, росли серед хороших і сильних за європейськими мірками футболістів. Зараз же бразильці розчинилися в нашому рівні нижче середнього, їм цього достатньо – зарплати хороші, а змагатися особливо ні з ким, одна-дві гри з "Динамо", плюс кілька єврокубкових матчів. І все.
Так що причина нинішнього провалу "Шахтаря" - вона не одного року. Все поступово накопичувалося, клуб вчасно не перебудувався щодо вектора розвитку. І якби можна було сказати, що десь не пощастило, поступився в боротьбі, хтось в якийсь момент виявився сильнішим. Але цього ж не було, навпаки - сходинка за сходинкою спостерігалося падіння. На пальцях можна порахувати ігри, де не стільки "Шахтар" продемонстрував високий клас, скільки суперник в якийсь момент впав. У більшості ж матчів з "гірниками" грали дуже навіть сміливо і результативно. Другий тайм у виконанні "Шахтаря" - команда весь час тремтить, пропускає на останніх хвилинах, не знає, як досягти результату.
Що стосується Турана, то сказати про нього щось як про тренера складно. Він у турецькому чемпіонаті вивів "Еюпспор" у вищий дивізіон, там команда в першому ж сезоні посіла шосте місце. Начебто успіх. Але одна справа – вивести до вищого дивізіону за рахунок організації, мобілізації, куражу. А ось далі, коли з алмазу вже треба робити огранку, робити діамант, коли команда претендує на чемпіонство, відповідно, вже інші вимоги, цілі, відповідальність – там потрібен тренерський досвід, і за спиною повинен бути послужний список. У Турана його поки немає, тому його запрошення, на мій погляд, є певним ризиком, адже у тренера немає досвіду боротьби за перше місце в чемпіонаті, немає належного досвіду комунікації з футболістами, в основному мова йде про бразильців – мова, психологія, вміння підібрати слова.
Для тренера, який ставить високі цілі, це дуже важливо. З іншого боку, коли кажуть, мовляв тренер досвідчений, скільки років пропрацював, зуби з'їв на цій справі, все наперед знає – таких я теж боюся, оскільки у них найчастіше спрацьовує стереотип, досвід, який на нього тисне, в результаті він боїться імпровізувати, боїться приймати якісь революційні рішення, боїться розвиватися. І працює, в основному, на вироблених стереотипах та інтуїції. А в нашому чемпіонаті цей фактор не діє, адже команди у нас непередбачувані – можуть бездарно програти, а можуть зібратися і на волі, на характері витягнути матч. Тому з приводу тренера у мене особисто повна невизначеність. Але те, що пошук і зміна тренера виправдані – фактор абсолютно об'єктивний.
Фото - Footboom
