Іван ШАРІЙ: "У нинішній ситуації навіть Моурінью "Ворсклі" не допоміг би"

Найтриваліші періоди у багатій футбольній кар’єрі відомого форварда Івана Шарія пройшли у двох клубах – одеському «Чорноморці» і полтавській «Ворсклі». Він і досі згадує ці незабутні часи, щиро вболіваючи як за «моряків», так і за ворсклян. Фахівець уважно стежив за ходом поєдинку 28-го туру УПЛ «Ворскла» - «Чорноморець» (1:2), після якого відверто поділився думками із Sport.ua – як про саму гру, так і про перспективи команди Юрія Максимова.

- Враження подвійні, – резюмує він. – При усіх перипетіях гри «Ворскла» мала б перемагати. За рахунку 1:0 на її користь був «залізний» момент, коли на ворота «Чорноморця» виходив Салабай. Забий він тоді другий м’яч – і долю матчу було би практично вирішено. Та у тому епізоді відмінно зіграв в обороні ветеран Ракіцький, який вміло підкотився під м’яч і ліквідував небезпеку. Якщо аналізувати цей поєдинок загалом, то «Чорноморець» грав непогано - не гірше, ніж «Ворскла». Полтавська ж команда нічого особливого не створила. А от гості зуміли записати на свій рахунок класні два голи. Перший м’яч полтавці пропустили, організувавши його самі собі. Була флангова подача – і Хобленко здорово забив головою. А друге взяття воріт «Ворскли» відбулося за участі Ракіцького: він зі штрафного виконав передачу, м’яч було скинуто головою на Жорже Мозеса, який у такий самий спосіб переправив його у сітку. Все вийшло, як за підручником. «Чорноморець» міг забивати ще – були і штанга, і поперечина, ще кілька моментів. Я вважаю, що результат закономірний. Все по ділу. «Ворсклі» ж для досягнення позитивного результату потрібно було створювати більше моментів і їх реалізовувати. А такого не було. Був якийсь сумбур перед штрафним майданчиком, багато необгрунтованих помилок. Можливо це пояснюється відповідальністю за результат. Футболісти «Ворскли» боялись помилитись – і це позначилось. Адже у спорті завжди так: якщо сильно боїшся помилитись, то неодмінно помиляєшся. Потрібно ж грати впевненіше, скинувши весь психологічний тягар. У футболі воно як буває: мандраж відчуваєш лише до першого торкання м’яча. Як тільки-но віддав пас, відчув гру – і все хвилювання пройшло. Ворскляни ж у цьому матчі чогось боялись. У попередньому поєдинку з «Вересом» була зовсім інша гра. Хлопці діяли розкутіше, впевненіше – от і забили три м’ячі. З «Чорноморцем» же було щось незрозуміле.

- Може сталася банальна недооцінка суперника?

- Так, я також думаю, що це трішки мало місце. Мабуть футболісти «Ворскли» думали, що «Чорноморець», як команду, що йде на останньому місці, зможуть закидати шапками. Та, на жаль, не вийшло. Рахувати очки потрібно не до гри, а після неї. А то, либонь, думали, що у кишені вже є чергових три пункти, а в сумі 28 – от і поплатились.

- Пригадується, не так давно головний тренер «Ворскли» Юрій Максимов обмовився було про готовність піти у відставку, але керівництво полтавського клубу мало іншу думку. Як гадаєте, якою може бути його доля після чергового домашнього фіаско – поразки від аутсайдера?

- Попереду ще два тури, у яких на «Ворсклу» чекають зустрічі з ЛНЗ та «Інгульцем». Нічого страшного, з цими суперниками можна грати. В них можна набирати очки. І якщо вести мову про заміну Максимову, то у мене виникає слушне питання: а що толку? Наскільки відомо, у полтавського клубу дуже складна фінансова ситуація. Пам’ятаєте, як у відомому фільмі «Весілля у Малинівці» Попандопуло казав: «У пана ататамана немає золотого запасу – і хлопці стали розбігатися у різні сторони. Якщо так і далі піде, то я теж розбіжусь у різні сторони». Тож навіть якщо б приїхав Жозе Моуріньйо, то теж нічого не зробив би. Так, Максимов хотів піти, взявши всю вину на себе. Але ж хіба він винен, що у тій же грі з «Чорноморцем» не забили другий м’яч? Я так не вважаю. Юрій Максимов дійсно переживає. Були ж бо у «Ворскли» обнадійливі ігри, коли здавалось, що от-от вдасться налагодити гру і вийти на стабільність. Але її немає. Дуже важко.