Кирило ПЕТРОВ: "Коли я потрапив в основну команду "Динамо", це була казка"

Колишній захисник "Динамо" Кирило Петров каже, що потрапив у першу команду після юнацького чемпіонату Європи 2009 року.

— Тепер повернімося до витоків твоєї кар'єри. Коли ти в дитинстві прийшов до школи "Динамо" і якийсь час, потренувавшись, уявляв себе у першій команді?

— Думаю, що кожен хлопчик, який у шість-сім років приходить до "Динамо", має мрію опинитися в першій команді. Я не був винятком. Звичайно, через різні причини, не у всіх це виходить. Комусь травма завадила розвиватись далі, хтось не підійшов, а хтось, як кажуть, не туди повернув. Я, принаймні, старався, любив футбол. На той час, на початку 2000-х, ще не було смартфонів, ноутбуків. У нас була гра у футбол, у хованки, тому я завжди був у добрій фізичній формі.

Ось так потихеньку, займаючись у динамівській школі, я дійшов до "Динамо-2". А коли юнацька збірна України у 2009 році виграла чемпіонат Європи, нас, чоловік п'ять, взяли в першу команду. Звичайно, це було несподівано, і водночас приємно. А коли дали ключі від номера, радості не було меж. Розумієш, хто тут жив, живе, які тренери, це була казка.

— Хто тоді був твоїм другом у "Динамо"?

— У принципі, я з усіма спілкувався, оскільки коли я потрапив до "Динамо-2", там були хлопці і 1988-го, і 1989 років народження. Їх усіх я добре знав, бо часто їздили разом на турніри за кордон. Там був і Рома Зозуля, Андрій Ярмоленко, Олексій Довгий… Та й коли на Нивках відкрилася база, ми (88-й, 89-й та 90-й рік народження) разом ділили два поверхи.

— Чи є такі футболісти, хто з тобою починав в одній групі, а потім дійшов професійного рівня?

— Із Андрієм Богдановим ми прийшли разом на набір. Сергій Люлька був, за рік прийшов Діма Коркішко, - пригадує Петров.

Фото - ФК "Динамо"