Олексій МИХАЙЛИЧЕНКО: "Динамо" навіть не святкувало перемогу над "Реалом" у чвертьфіналі Ліги чемпіонів"
Тодішній асистент Валерія Лобановського Олексій Михайличенко розповів про перемогу "Динамо" над "Реалом" у чвертьфіналі Ліги чемпіонів.
– Як ви сприйняли жеребкування 1/4 фіналу, де "Динамо" випав "Реал"?
– У плей-офф ми вже не дивилися на імена – там такі команди грали, що за голову можна було хапатися. Неможливо було вгадати, який суперник став би хорошим, а який – поганим. Лобановський ніколи не звертав уваги, хто нам випав, і ніколи на це не скаржився. "Реал" так "Реал".
– Як ви в той час збирали інформацію про суперників, адже тоді не було таких платформ як Wyscout тощо?
– Коли я прийшов у штаб "Динамо", Лобановський з перших днів відправляв мене і Веремєєва, щоб ми дивилися наживо ігри наших суперників. У нас із Веремєєвим різний вік, ми грали у різний футбол, і Лобановський хотів від нас почути дві різні точки зору. Зараз тренери і скаути проглядають матчі одночасно по п’яти комп’ютерах. Що такий перегляд дає, я не можу зрозуміти. На моніторі ти бачиш лише певний клаптик поля, а ми давали Лобановському повні характеристики гравців – що вони роблять у тому числі без м’яча, як команда рухається по всьому полі. В телевізійній версії дуже важко зрозуміти повну картину гри.
– Хто вас тоді вразив у "Реалі"?
– "Реал" був дуже гарно укомплектованим. На кожній позиції – зірка! Але ми побачили, що "Реал" нам поступається у командній швидкості. На цьому ми і зіграли. Королівський клуб чимось нагадував "Динамо" (Тбілісі) часів СРСР. Якщо на "Сантьяго Бернабеу" дати їм грати у свій футбол, то вони можуть все. Це як бразильці. А якщо їм не давати грати, то з кожною хвилиною вони будуть втрачати впевненість. Головне – не тільки перебігати і виграти єдиноборства, а виграти боротьбу характерів.
– Трибуни "Сантьяго Бернабеу" сильно тиснули на "Динамо"?
– На виїзді при заповненому стадіоні завжди дуже тяжко. Але ж і вдома, на "Олімпійському", нас підтримувало 80-100 тисяч уболівальників. Перші хвилини хвилюючі, а потім звикаєш до тиску трибун.
– Ви були задоволені нічиєю 1:1 у першому матчі в Мадриді?
– Звісно. Ця нічия була абсолютно по грі. Я не пам’ятаю великої переваги "Реалу".
– Як Лобановський налаштовував команду на матч-відповідь у Києві?
– Великих лозунгів у Валерія Васильовича ніколи не було – що ми повинні перемагати будь-якою ціною. На передматчевих настановах Лобановський перш за все казав: "Треба вийти і зіграти, як ти можеш". Це стосувалось кожного гравця. Найголовніше – щоб команда була єдиним механізмом, і виконавці, які завершали, а вони тоді були в "Динамо".
– Белькевича ви часто випускали у другому таймі у якості підсилення. Матч з "Реалом" не став виключенням, і Валентин суттєво додавав креативу в атакувальних діях "Динамо".
– Так. У Лобановського завжди був план А і Б, бо з однією тактикою далеко не заїдеш, якщо щось потрібно міняти по ходу матчу. Якось ми пожартували із Лобановським на цю тему. Він каже: "Завжди повинен бути план Б, і навіть план В". Я питаю: "А який же план В?". – "Пояснити, чому не спрацював план А і Б". З Валерієм Васильовичем було дуже цікаво.
– Якось святкували перемогу над "Реалом" (2:0) і вихід у півфінал ЛЧ?
– Ні, у нас не було часу святкувати. Чесно кажучи, при Лобановському я не пам’ятаю якихось свят. Навіть після таких перемог, як над "Реалом", Валерій Васильович завжди казав журналістам, які возвеличували команду: "Заспокойтесь. Ще нічого не зроблено. Команда тільки перебуває на шляху".
– Може брати Суркіси виписали підвищені преміальні за ту гру?
– Чесно, не пам’ятаю. Тоді були заздалегідь оговорені суми, які повинні була отримати команда. Я на гроші ніколи не звертав багато уваги. Вони для мене ніколи не стояли на першому місці.
– Після матчу з "Реалом" до роздягальні "Динамо" спустився тодішній президент Леонід Кучма. Що він сказав команді?
– Так, він зайшов, привітав нас із перемогою і сказав, щоб у наступних зустрічах все було гаразд: "Хлопці, за вас уболіває вся Україна. Ми пишаємося вами!". Кучма полюбляв ходити на великі матчі. Він часто спілкувався із Григорієм та Ігорем Михайловичем Суркісами. Кучма – виходець із Дніпра, а це футбольне місто, тож не дивно, що він був уболівальником, - вважає Михайличенко.