Олександр ХАЦКЕВИЧ: "Динамо" справедливо вилетіло від "Ювентуса", легко пройшло "Баррі Таун", а зі "Спартою" допоміг Шовковський"
Колишній гравець і тренер "Динамо" Олександр Хацкевич пригадав виступи киян у Лізі чемпіонів наприкінці 90-х.
– Олександре Миколайовичу, у сезоні 1997/98 "Динамо" дійшло до 1/4 фіналу ЛЧ, де "біло-синіх" вибив із турніру італійський "Ювентус" (1:1, 1:4). Наступного сезону 1998/99, який, як виявилося згодом, став найуспішнішим для столичного клубу у найпрестижнішому єврокубковому змаганні, "Динамо" дійшло до півфіналу. Звершення тієї команди, де грали й Ви, не може й досі перевершити жодне нове покоління динамівців. Які насправді були цілі на той сезон у "Динамо"? Ви та решта динамівців мріяли про фінал ЛЧ? Ставили таке завдання перед командою Лобановський і Суркіс?
– Розпочну з того, що та поразка "Ювентусу" в сезоні 1997/98 років, я про матч в Києві (1:4), була, як би це не звучало, можливо, дивно для вас, закономірною. Після гри Лобановський сказав: "Якщо б ми пройшли той "Юве", то це було б несправедливо. Ми не мали права проходити тоді". Валерій Васильович завжди реально оцінював футбол і можливості своєї команди. Ну а тепер про сезон 1998/99 років. Чи мріяли ми тоді про фінал Ліги чемпіонів? Навіть і не знаю, як відповісти… Ми тоді, найперше, мріяли і думали, як пробитися до групового турніру.
– "Динамо" стартувало у кваліфікації Ліги чемпіонів з рекордної перемоги над "Баррі Таун" з Уельсу – 10:1 за сумою двох матчів. Це дійсно була така собі "команда пивзаводу", дворовий колектив, чи "Динамо" тоді було не рівня сьогоднішньому, а реально потужною командою?
– Для нас тоді "Баррі Таун" був суперником низького рівня, я так скажу, щоб не принижувати гідність тієї команди й клубу.
– Могли обіграти на одній ніжці?
– Та ні. Все ж, потрібно було докласти певних зусиль. Особливо у першій грі. Ми її дуже впевнено виграли (8:0). То вже на другу гру ми й дійсно виходили на одній нозі.
– У першому матчі ви відзначилися двома результативними передачами на Сергія Реброва. Пам'ятаєте, як це було?
– Таких деталей, вже й не пам’ятаю, чесно. Але, якщо я віддав два асисти на Реброва, то значить непогано зіграв тоді.
– У наступному, вирішальному, раунді кваліфікації вже була куди іменитіша чеська "Спарта". З пражанами довелося помучитися (0:1, 1:0). Пройшли їх лише завдяки автоголу Петера Габріеля і відмінній грі Олександра Шовковського у серії післяматчевих пенальті (3:1 на користь біло-синіх). Дуже на тоненького все було. Це недооцінка суперника чи "Спарта" не поступалася рівнем тодішньому "Динамо"?
– "Баррі Таун" тоді для нас бува невідомою прохідною командою, а хто така "Спарта" – знали всі. У пражан була хороша команда. Чеський футбол у дев’яностих взагалі був на підйомі – підтвердження чому вихід у фінал Євро-96 кількома роками раніше. Це був дійсно важкий суперник. Шовковський у матчі проти "Спарти" був на висоті: три пенальті потягнув у післяматчевій серії, витягнув команду в груповий етап Ліги чемпіонів.
– Власне, матч-відповідь зі "Спартою" ви пропускали, бо отримали червону у першій грі. Тут все ясно, а чому Вас не було в складі у перших трьох матчах групового етапу ЛЧ. Травма?
– Ні, я був здоровий. Просто за ту червону, якщо мені пам’ять не зраджує, мені впаяли чотири матчі дискваліфікації, - пригадує Хацкевич.
