14 серпня 2022 17:20

З чого починається телепул

Костянтин ПАТКЕВИЧ, «Футбольний клуб»


Дебати навколо створення єдиного телепулу, що розгорнулися у ЗМІ напередодні запуску чергового сезону в УПЛ, вкотре вже стали топ-темою. Навіть з урахуванням режиму військового стану, в якому перебуває країна, що не може не дивувати.


Сам факт відновлення футбольних змагань на території України, яка потерпає від вторгнення ворога, важко переоцінити. Недаремно відповідне рішення було прийняте з подачі глави держави. Повернення до життя найпопулярнішої гри є водночас і позитивним сигналом для наших співвітчизників, і кроком, спрямованим на збереження всього футбольного господарства. Саме на збереження – адже важко говорити про якісь профіти в той час, коли в українських містах лунають вибухи і гинуть люди.


І хоча ці прості речі мають бути зрозумілими для всіх, тим не менше, градус телепульної дискусії, конспірологічні версії, агресивні звинувачення і навіть погрози від деяких її учасників, на жаль, свідчать про інше…


«Ми граємо у футбол для вболівальників» – цю банальну істину раз по раз повторюють самі гравці, тренери, функціонери. Тоді чи є сенс позбавляти людей можливості дивитися матчі в максимально доступних для них умовах?

Позиція київського «Динамо» – найпопулярнішого і найтитулованішого клубу України – виглядає найбільш зрозумілою і послідовною. Керівники столичного гранду категорично проти примусового зменшення своєї аудиторії. Зменшення не часткового, а глобального – як-то кажуть, «в рази». Вболівальницька армія «біло-синіх» за найскромнішими розрахунками обчислюється п’ятьма мільйонами, тоді як згідно з умовами, запропонованими потенційним транслятором, спостерігати за іграми команди зможуть лише 85 тисяч обраних. Саме стільки людей нині є передплатниками компанії Setanta, що збирається взяти телепул УПЛ під свою опіку.


Ініціативу цього зарубіжного партнера можна лише вітати, йому навіть варто подякувати. За сміливість, організаційні та фінансові зусилля, інтерес до нашого футболу. Але водночас керівникам Setanta перед тим, як робити свою пропозицію, варто було б глибше вивчити історію питання. Тоді, можливо, «супротив» окремих клубів не викликав би здивування.


Умови від Setanta здатні задовольнити, насамперед, тих, хто традиційно звик грати за порожніх трибун, і для кого втрата певної кількості телеглядачів взагалі не є принциповим питанням. Інша справа, коли мова йде про команду європейського масштабу з майже 100-річною історією. Команду, матчі якої збирали лише на трибунах по 100 тисяч палких уболівальників.


Тому слід розуміти, що 85 тисяч передплатників – це не цифра для «Динамо». Взагалі. Навіть якщо після гіпотетичного створення телепулу вона виросте у два чи три рази. Монополія від компанії Setanta «відріже» від клубу величезну кількість людей. І мова не тільки про тих жителів України, для яких наявність загальнодоступних телеканалів чи-то просто доступ до Інтернету зараз є розкішшю. Наразі стати офіційним клієнтом Setanta Sports Eurasia можуть тільки особи з 15 країн: Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Естонії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Латвії, Литви, Молдови, Філіппін, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану і власне України. А як щодо аудиторії з інших регіонів планети? Я особисто спілкуюся з динамівськими вболівальниками, які мешкають в Польщі, Німеччині, США, Новій Зеландії. Їм що робити?

«Люди не можуть ходити на стадіон, а у них хочуть відібрати можливість дивитися матчі по телевізору. Під час війни це є неправильно», – каже президент «Динамо» Ігор Суркіс, і він абсолютно правий. Адже у створенні можливостей спостерігати за іграми, як і у відновленні чемпіонату – одна й та сама мотивація. Мова про підтримку футболу, про його популяризацію, про збереження інтересу до нього.


Важко навіть уявити, скільки активних симпатиків втратить гра, якщо зараз відгородити її від широкого кола людей штучним лімітованим парканом транслятора. Президент «Динамо», власник приватної структури, яка є невід’ємною частиною всього футбольного господарства, прекрасно розуміє гіркоту наслідків цього хибного кроку. Розуміє і відстоює свої права.


Якщо покласти на шальки терезів європейський авторитет та глядацьку аудиторію, то, напевне, умовна вага «Динамо» буде не меншою ніж сумарна привабливість всієї УПЛ. Тому окремі закиди про якісь санкції до киян, ба більше – про виключення їх зі змагань викликають хіба що іронічну посмішку і відчуття незручності за авторів подібних ініціатив. «Динамо» точно не є тим опонентом, який матиме зиск від встромляння палиць в колеса колективної ідеї. Просто керівникам Setantа варто дослухатись до аргументів клубу, стати на його місце і підкорегувати власні умови заради інтересів мільйонів уболівальників. Адже саме з них і починається телепул.


До того ж, для київського флагмана, як ми вже чули, фінансове питання взагалі не є актуальним. Можливість показу ігор на загальнодоступних каналах і клубній YouTube-платформі (хоч би навіть і з затримкою) є чи не єдиною принциповою вимогою «біло-синіх».