Гра на мільйони: хто і як фінансує український футбол сьогодні
Про футбол ми зазвичай говоримо через призму гри. Хто забив, хто провалив, хто мав замінити тренера ще вчора. Але є речі, які не потрапляють у хроніку матчів, хоча впливають на все, це фінансування. Вони давно стали мовчазною основою будь-якого успіху. Або поразки. УПЛ часом виглядає гідно. Сильні гравці, цікаві матчі, боротьба. Проте за межами кадру зовсім інша реальність. Там борги, суди, скорочення персоналу і намагання знайти хоч когось, хто закриє бюджет до кінця сезону. Без стабільного джерела грошей футбол просто не затен гарно функціонувати. Питання лише звідки ці гроші беруться, і яка за них ціна?
Старі гравці на фінансовому полі: олігархи, клуби та комунальні бюджети
Довгий час український футбол тримався на грошах небагатьох. Модель проста. Є власник - є клуб. Немає, команда частіше всього розпускається. «Шахтар» жив на повному фінансовому обслуговуванні Ріната Ахметова. «Динамо» проєкт братів Суркісів, які платили стабільно, але не завжди розумно. Це була система ручного управління - вона працювала, поки бізнесмени не втомлювались або не потрапляли під санкції. Ще одна особливість це клуби з дотаційним фінансуванням. Деякі команди існували виключно завдяки міським радам. Гроші давали «для підтримки спорту». Насправді часто без чіткого плану розвитку. Але навіть така модель забезпечувала мінімальну стабільність.
• Приватні власники (олігархи)
• Міські ради та бюджети
• Доходи від єврокубків (рідко, але буває)
Нові обличчя: бізнес і люди, які вірять у футбол
Після відходу великих гравців поле не спорожніло. Просто стало іншим. На нього виходять ті, хто не має мільярдних оборотів, але має віру. Це локальні підприємці, невеликі компанії, які вкладають не з надлишку, а тому що їм важлива доля команди. Часто це люди з міста, де живе клуб. Їм не байдуже, вони знають, хто грає в основі, і ходять на матчі. Прикладів багато. У деяких містах гравцям платять не з бюджету, а з внесків місцевих бізнесів, рекламних агентств, будівельних фірм, ресторанів. Іноді фанати стають частиною цієї системи. Кидають донати на екіпірування, закуповують інвентар, навіть допомагають з логістикою. Це нова модель. Так вона повільніше, недосконала, але справжня.
Комерційні партнери і сервіси - герої фінансування
Про них рідко говорять у перших рядках новин, але саме вони тримають на плаву багато клубів. Це бізнеси, які не кричать, а діють через партнерські угоди, сервісну підтримку, контентні колаборації. Один із прикладів нової хвилі партнерств співпраця з брендами на кшталт паривін. Це не просто реклама на банері, це частина довгострокової підтримки клубу або проєкту, де обидві сторони виграють. Клуби отримують стабільність, бізнес лояльність і увагу. Сюди ж можна віднести медійні колаборації. Спортивні подкасти, YouTube-канали, документальні серіали. Деякі сервіси беруть на себе обслуговування трансляцій, квиткові платформи чи навіть соціальні мережі клубів. Це нова ера. Менше гучних спонсорів, більше точкових і продуманих партнерств.
Реальні труднощі: чому фінансувати футбол в Україні ще те випробування
Відверто кажучи без прикрас це жорсткий виклик. Коли бізнес думає про інвестиції у спорт, він одразу стикається з низкою «але». Почати хоча б із безпеки: війна, повітряні тривоги, логістика все це ставить під сумнів навіть найменші ініціативи. Додайте до цього порожні трибуни частково через бойові дії, частково через втрату інтересу. А ще старі стадіони, проблеми з освітленням, відсутність базових умов. Навіть професійний клуб зараз може грати без власного поля. Абсурд, але факт.
Загально кажучи ось 3 речі, які ламають навіть найкращі фінансові ідеї у футболі**:**
• Політична турбулентність і війна
• Низький рівень комерційної віддачі
• Відсутність прозорої моделі управління клубами
Футбол виживе, але тільки якщо його будуть фінансувати з головою
Футбол як і інший спорт тримаеться не на грошах, а на людях. На тих, хто ще не здався. Нажаль це суха правда. Бізнеси не просто купують логотипи на формі. Вони обирають вкладатися у майбутнє. Без гучних обіцянок, без гарантій прибутку. Футбол не вмирає, але виживає за рахунок людей, які все ще в нього вірять. Не заради іміджу, а заради гри. Потрібно будувати нову систему, бо стара тріщить. І кожен партнер, кожен вклад це шанс втримати поле зеленим, навіть коли навколо попіл.