10 сентября 2018 16:19
1

Роман ЯРЕМЧУК: "Если бы спели песню на украинском, это тоже кому-то не понравилось"

Інтерв’ю "Футбол 24" із нашим легіонером бельгійського Гента, який нарешті дебютував у збірній України матчем проти Чехії, усі коментарі дає українською мовою і зачитується автобіографіями футбольних суперзірок.


"Щасливий грати із гаслом "Слава Україні"


– Романе, ви вже неодноразово викликалися у збірну України, проте через травми ваш дебют щоразу відкладався. Що відчували у такі моменти?

– Все, що не трапляється – на краще. Очевидно, тоді був не найкращий час для мого дебюту. Травма один раз, другий раз… Звичайно, це мене засмучувало, але, з іншого боку, додавало наснаги працювати ще наполегливіше, щоб приїхати у збірну знову.


– І от приїхали цього разу, головний тренер називає ваше прізвище у стартовій одинадцятці на Чехію. Серце вистрибувало з грудей?

– Звичайно, я хвилювався. Думаю, так буде постійно. Неважливо – це перша гра, чи 15-та. Виступ за національну збірну – надзвичайно хвилюючий момент. Величезна відповідальність і неймовірна честь.


– Після Чехії Ігор Циганик супроводжував спільне фото з вами оригінальною фразою: "Твій тато у таких ситуаціях забивав три з трьох…"

– Я не бачив, як забивав мій тато (Усміхається). Але знаю, що Циганик товаришує з ним.


яремчук циганик



– Як батько прокоментував ваш дебют у збірній України? Що порадив?

– Ми поверхнево розібрали гру команди. Мої індивідуальні дії також проаналізували. Це залишиться між нами.


– Бачив вашу посвяту у збірній. Хто репертуар придумував?

– (Сміється) Андрюха Цуріков подав ідею і я погодився – заспівали дуетом. Товаришуємо ще з часів виступу за Олександрію.


– У коментарях не всі вболівальники сприйняли вашу пісню позитивно. Від гравців збірної України очікують українських хітів…

– Я знаю. Комусь подобаються українські пісні, комусь – не українські. Хтось любить рок-н-рол. Заспіваю українською – це також комусь не сподобається. Я розмовляю українською, даю інтерв'ю та коментарі українською. Якщо заспівав російською, це не означає, що я не зі Львова чи не поважаю українську мову. Важко догодити абсолютно всім.


– До речі, приємно, що у збірній України нарешті з’явився гравець, який усі коментарі дає українською мовою.

– Так, які б це не були інтерв’ю – завжди розмовляю українською. Я і мої батьки спілкуємося вдома виключно рідною мовою.


– У ватників бомбить від оновленої форми збірної України, а конкретно від напису "Слава Україні". Вам така інновація до вподоби?

– Так, дуже подобається. Цей напис, насамперед, для наших героїв, які захищають державу. Тож я безмежно щасливий грати із гаслом "Слава Україні".

"Шевченко вчинив правильно"


– Чим вас здивував Андрій Шевченко, як тренер?

– Я вже неодноразово казав, що Андрій Миколайович – це тренер, дуже сильно підкований тактично. Завжди приємно приїжджати у збірну і набиратися нового досвіду.


– Коли ви були ще хлопчаком, а Шевченко феєрив у Мілані, він став для вас головним кумиром?

– Звичайно. Я виростав на його матчах і голах. Пригадую, як він вигравав Лігу чемпіонів і "Золотий м’яч”. Як збірна України виступала на чемпіонаті світу і доходила до чвертьфіналу. Дивишся на таких людей – і справді приємно

– Після матчу у Чехії головний тренер кинувся в епіцентр навколофутбольних розбірок, захищаючи наших уболівальників від чеської поліції, яка діяла надзвичайно жорстко…

– У той момент я не бачив цього – команда вже перебувала у роздягальні. Вважаю, Шевченко зробив правильно. Своїх земляків-українців потрібно рятувати від біди.


– Ви звикли до підвищеної уваги вболівальників до своєї персони? Прохання про селфі чи автограф не втомлюють?

– У Бельгії я вже звик, що від такого не маю права відмовлятися. Ти повинен кожному уболівальнику приділити час – сфотографуватися, дати автограф. У збірній України – багато хороших футболістів. Люди не так часто бачать нас усіх разом, тож чому б не піти їм назустріч?


– На власні очі бачив, як перед входом у готель якась дівчина подарувала вам загадкову коробочку. Що там?

– Ще не дивився (Усміхається). Мені дуже приємно. У Бельгії такі сюрпризи трапляються досить часто. Наприклад, після матчів неодноразово дарували бельгійське пиво.


"Зобов’язані були проходити Бордо”


– Як вам життя у Бельгії? Вже повністю адаптувалися?

– Так, із цим – повний порядок. У Бельгії мені подобається, я почуваюся щасливим і насолоджуюся футболом. Спершу було важко – і машиною їздити, і просто сходити у магазин, сказати два слова. На щастя, найважчий період вже позаду.


– Після стартових турів чемпіонату Бельгії ваш Гент йде серед лідерів. Які цілі на новий сезон?

– У Гента такі ж цілі, як у Динамо чи Шахтаря – здобути чемпіонство. Різниця лише в тому, що у бельгійській лізі за титул ведуть боротьбу одразу 5-6 клубів. Конкурувати значно складніше. Якщо ти не в формі і загубив кілька очок – твоє місце одразу займають інші.


– Чи сильно вдарив по команді виліт від Бордо у Лізі Європи?

– Це – дуже неприємний і болючий удар. Так, ми вилетіли від хорошої іменитої команди. Вважаю, Генту не пощастило із жеребом, адже ми були "сіяними". Так чи інакше, зобов’язані були проходити Бордо, адже в домашньому матчі повністю їх переграли. Але… Це футбол.


– У новому сезоні ви забили 3 м'ячі, а скільки не забили?

– У кожному матчі маю чимало моментів – як і у збірній. Треба серйозно попрацювати над реалізацією. Думаю, голи прийдуть.


– Переглянув склад вашої команди: Гент – це справжня Вавилонська вежа. Є легіонери з Хорватії, Нігерії, Грузії, Ізраїлю, Тунісу, Канади – і це ще не весь список. Як ви спільну мову знаходите?

– У нас усі спілкуються англійською. Якщо хтось хоче з кимось поговорити французькою – жодних проблем, але перша мова – це інгліш.


– Зрозуміло, що ви товаришуєте із співвітчизником Пластуном. А з ким іще?

– Є два грузини – Квілітая і Чакветадзе. У нас гарна компанія. Зрештою, до мене усі добре ставляться. Зокрема хорват Ловре Калініч, фіналіст чемпіонату світу. Хороша атмосфера у команді.


– Своє майбутнє пов'язуєте з Гентом?

– Мій контракт розрахований на 4 роки, отже – ще 3 залишилося. Не знаю, як події розвиватимуться далі. Зараз мене все влаштовує.


яремчук


– У Бельгії ви не самі, поруч – кохана дівчина?

– Так, це моя дружина.


– Розкажіть про кохану. Наскільки хороший із неї футбольний експерт?

– Дружина у мене – просто бомба! (Усміхається). Я щасливий, що маю вдома таку опору, вона мені допомагає у всьому. Те, що потрапив у національну збірну, – це і її заслуга. Разом пройшли складні часи в Динамо та Олександрії, разом поїхали у Бельгію. Нашому шлюбу – один рік, а от стосункам – значно більше.


– Колись ви розповідали, що полюбляєте книги – автобіографії футбольних зірок. Чи дочитали вже життєпис Андреа Пірло?

– Ні. Чтиво з Ібрагімовічем пішло легко, а ось на Пірло я забуксував. Ще не знаю, що читатиму далі. Зараз такий період, що матчі йдуть один за одним. Тільки встигай грати і відновлюватися. Іноді бракує часу навіть на сон.

Лучше бы за сборную забил, а то как ни день, то новое интервью. Там, похоже, звезда уже больше самого игрока.