2 октября 2014 14:32
1

Список Дедышина. Как "Карпаты" пошли против системы

Блогер MatchDay Роман Бебех відкриває подробиці скандального інтерв’ю генерального директора "Карпат" Ігоря Дедишина та намагається пояснити, чому виступ функціонера львівського клубу може стати або поворотною точкою у розвитку українського футболу, або - ще одним доказом того, що систему побороти неможливо.

Такі відверті інтерв’ю журналістам доводиться чути не часто. Напевне, мені пощастило слухати Дедишина наживо, а також ставити запитання. Мій колега Віталій Звєров, який був зі мною під час розмови з одним із керівників "Карпат", просто не міг повірити у почуте. Так, частенько доводиться вислуховувати подібні зізнання тихенько і "не на камеру". Тут все було по-іншому!

Востаннє щось подібне - справжній крик душі - мені доводилося чути від Віталія Кварцяного, коли він пояснював, чому не може працювати з функціонером Затулком. Віталій Володимирович дав інтерв’ю, зібрав речі та й поїхав. Він розумів, що після цих слів в “Кривбасі” може працювати або він, або Затулко. Схожа ситуація і у генерального директора “Карпат” Ігоря Дедишина. Або йому вдасться розхитати хвилю розслідувань проти нинішніх керівників нашого футболу, а його “Карпати” стануть "криголамом революції", або ж львівський клуб опиниться під серйозним пресом. Час, коли команду Костова «закидали» картками арбітри, може здатися дитячими забавками.

Ні в якому разі не хочу переконувати нікого, що "Карпати" на 100 відсотків праві у всіх своїх судових суперечках. Але до слів генерального директора “Карпат” варто прислухатися. Якщо порахувати кількість прізвищ, які називав Дедишин, можна скласти щось на кшталт списку Шиндлера. Такий собі "футбольний список Дедишина". Головні дійові особи - Попов, Данілов, Гатауллін, Мельничук.

Свого часу президент чернігівської “Десни” Олексій Савченко розповів про те, що перемоги його команди - це не футбол, а грошова стимуляція арбітрів. Грали не футболісти, а гроші. Через деякий час, він сказав, що його неправильно зрозуміли та назавжди пішов з футболу. Він знайшов себе у співах, напевне, там такої системи немає.

Будь-яка людина, яка працює в українському футболі на рівні від адміністратора до президента клубу, могла б підтвердити слова генерального директора “Карпат”. По своїй суті він не сказав нічого нового для людей, які вже не перший рік у цій системі. Так арбітри, так КДК, так Палата спорів… Для багатьох це звичні речі - вирішувати справи через “папіків”. Своє слово впливові люди мають сказати зараз, або ж - замовкнути назавжди.

Пам’ятаєте, була одна дуже сильна команда в нашому чемпіонаті, вона ставила максимальні завдання та завжди користувалась, м’яко кажучи, суддівськими симпатіями. Проти них дуже рідко ставили пенальті, а виграти у них вдома могли тільки обрані. Але коли влада у країні змінилася, й у неї почались проблеми з фінансуванням, то судді стали не такими дружніми, а навпаки - почали дуже серйозно "кусати". Невже таких змін вимагало суспільство? Змінити сфери впливу? Головне посилання Дедишина - однакові правила гри для всіх учасників змагань. А не історія, що "правий той, у кого більше прав".

Заява Дедишина - це справжнє випробування для нашого футболу. Чи хоче український футбол жити по-новому? По-суті, таке саме питання зараз стоїть перед нашою країною. Ми не одного разу чули, що футбол - це відображення дійсності, тобто буття українців. Які дуже швидко забувають про "Небесну сотню", що стежить за нами. Одразу по завершенні революції здавалося, що все має змінитись і у футболі. А були лише намагання певної групи людей усунути Конькова та посісти його місце. До того ж, людей, які і є уособленням системи. Громадського контролю за роботою федерації ми так і не побачили. Немає і інформації, хто відповість за придбання сувенірних, а не футбольних м’ячів для дитячих шкіл.

Важко усвідомити, яка структура нашої країни буде перевіряти керівні органи українського футболу. Одразу ми почуємо заяву, що це пряме втручання в футбол. Це, мовляв, заборонено. Від долі Савченка Дедишина можуть захистити лише інші клуби та громадськість. Пам’ятаєте, як федерація приймала рішення про перенесення фіналу Кубку з Харкова? Тільки під громадським контролем та пресом. “Карпати” та їх менеджер по суті йдуть ва-банк. Якщо цю заяву ми просто пропустимо, то ще 10 років чекатимемо наступного Савченка чи Дедишина, які вирішать піти проти системи, що може легко проковтнути будь-кого. А ми знову зіграємо у гру “моя хата з краю, я нічого не знаю” 

Потрібно підтримати Карпати. Не думаю, що Дедишин щось видумав... Така ситуація по всій країні, по всіх державних структурах. Там де судять чи на щось впливають гроші течуть рікою.