щодо Алієва, то він радіє голам лише тоді, коли забиває Мілевський. Таке у мене враження. Щодо Гусєва, то я такого ігнорування щось не помічав. Але те, що внутріцшня атмосфера у команді, на жаль, не завжди здорова, відомо давно. Це вже вина тренерів, вони мають "вставляти пістона" кому потрібно.

Щоб знати і об'єктивно судити, як ставляться українці до легіонерів, треба постійно перебувати всередині команди. Упевнений, що до тих легіонерів, які швидко вивчили російську мову - ставлення цілком нормальне (Гавранчич, Пеєв, Нінкович, Бетао, Бадрусь, Гіоанне). Південні слов'яни близькі нам і за вірою. і за менталітетом. Гірші стосунки з бразильцями (зрозуміло чому, ті завжди тримаються окремо і мову вчити не хочуть) та певним чином з африканцями (дуже специфічний у них менталітет в усьому і він інколи навіть дратує). Багато в чому це й визначає мікроклімат у команді. Коли в ній були лише свої і в 90-ті роки вихідці з екс-СРСР - це була КОМАНДА, "один за всіх, і всі за одного". НЕ було мовного бар'єру. А тепер - вавілонський табір. Наші ще розуміють, за який клуб і з якою історією грають, а до бразильців, нігерійців та ін. заробітчан це не доходить. Це теж одна з причин внутрішнього розмежування, ІМХО.

Із Жидковим я особисто знайомий. Він також косячив (після матчу зі Спартаком Лобановський фактично поставив на ньому хрест). Але все ж Жидкову далеко до Філімонова. Про умови, в яких жив Жидков у Києві, я сьогодні вже писав в темі про Імамвердієва, чи як там того азербайджанського "принца".

Як згадаю його в рамці воріт Динамо, то аж здригаюся. Більш дурного (вибачаюся, але іншого слова підібрати не можу) воротаря, саме за манерою гри, в Динамо не пригадую. Хіба що Луценко, але у нього провальним був лише домашній матч з Дрогедою Юнайтед.

Переконаний, що Віда - це гравець рівня Алессандро та Ірімії (їх хтось ще пам'ятає?). Зіграє в основі максимум 4-5 матчів і потім не знатимемо, як від цього дива позбавитися.

Знаю Григоровича як вельми розумну людину, з величезним футбольним і життєвим досвідом. Тональність його різкуватих відповідей в стилі ОВБ дещо здивувала. Недипломатично якось виходить. Азербайджанці можуть образитись. Але й так зрозуміло, що азіатський вектор селекції для Динамо - на останньому місці. Один лише Шацьких за 20 років. Певна логіка в словах Веремеєва є. Дійсно, витрачати час і кошти на перегляд матчів в Азербайджані - нераціонально. Бо в слабких чемпіонатах гравців пристойного рівня практично не знайти. Хтось знає сильних гравців з Мальти, Кіпру, Казахстану, Естонії? Винятки - вони тому і винятки.

Як би ми неоднозначно ставилися до Колоскова, але у відсутності клепки в голові (на відміну від декого у керівництві нинішньої ФФУ) йому не відмовиш. Розумна людина, із системним мисленням. І в даному випадку я з ним, з його аргументами згоден, як і з VittоRio, що це кимось інспіровано в корисливих цілях.

Що ж, Блискавична Війна дав вичерпний і зважений коментар, який можна вважати дійсно аналітичним.

Тут іронія недоречна. До повернення ВВЛ з Еміратів Леоненко був кращим форвардом Динамо. Молодий Шевченко поряд з ним і близько не стояв. Все було при Леоненку - і швидкість, і дриблінг, і бійцівські якості, і техніка, а поза полем - жодної зарозумілості у поводженні і в команді, і з уболівальниками. Прикро, що Леоненко не до кінця реалізував себе, міг би бути на рівні У. Руні.

Zehr gut.