Прийняти нову реальність. Що відбувається з "Динамо"

Але якщо побудувати причинно-наслідковий ланцюжок, то багато чого стане на свої місця. Перше питання, яке необхідно поставити керівництву клубу та селекційному відділу – питання комплектації складу перед участю у кваліфікації Ліги Європи.

Про можливий відхід Караваєва було відомо ще взимку, а про проблему із центром оборони ще раніше. Тож починати шукати варіанти для посилення цих позицій було необхідно, умовно кажучи, заднім числом.

За підсумком "Динамо" нібито в пару до Михавка підписало Кендзьору, однак за відсутністю адекватних альтернатив поляк, який втратив у швидкості, був відправлений латати дірку праворуч у захисті. Так, перед найважливішими матчами з ПАОКом придбали Сича, але запiзно. Він не пройшов передсезонний збір і відразу був кинутий у бій на відповідь із греками.

При цьому була інформація про те, що в "Динамо" міг повернутися Романчук, який чудово зарекомендував себе в "Університаті". Та, що з Крайови, а не з Клужа. За даними румунських ЗМІ, щось не зрослося. Деталі не розкривалися, хоча можна припустити, що каменем спотикання стала фінансова складова потенційної угоди.

Крім селекційних проблем у "Динамо" перед стартом сезону були проблеми й внутрішні. А саме присутність у складі невмотивованих футболістів. Яка мотивація є у Шапаренка, який нещодавно продовжив контракт і явно пересидів? Всі ми знаємо, як грав Микола у праймі, і бачимо, як він грає зараз.

Схожа історія сталася з Бражком. Володимир, судячи з усього, довго відходив від того, що його не відпустили у "Вулверхемптон", а коли прийшов до тями, то ніби знизив до себе вимоги і тільки зараз почав повертати свою форму. Впівсили грає Герреро, більше лікуються, ніж виходять на поле Попов із Тимчиком. Бiловар...

Безумовно, у свої найкращі часи і навіть не найкращі "біло-сині" легко долали перешкоди на кшталт команди з Клужа, але ці самі часи змінилися. Причому не сьогодні, не вчора і навіть позавчора.

Причини цього має розуміти, мабуть, будь-який адекватний фанат київської команди. Найважче тут доводиться вболівальникам старої гвардії, які застали хоча б один із періодів, коли "Динамо" кувало славу українського футболу в 70-х, 80-х та 90-х роках.

Чим сьогоднішнє "Динамо" краще за "Університаті" чи ПАОК? За фактом нічим, окрім гучної вивіски та колишніх здобутків, представлених у клубному музеї. А також різниці у вартості гравців на Transfermarkt. От тiльки лише гроші у футбол не грають. Цю даність потрібно усвідомити та прийняти. Змиритися з незручною і певною мірою болiсною реальністю.

Нині такий наш рівень, який не дозволяє абияк обіграти будь-кого. "Прохідні" суперники для "Динамо" у Європі закінчилися. Це вже було наочно продемонстровано у двох попередніх єврокубкових кампаніях. Лізі Європи та Лізі конференцій.

Напевно, кожен, хто стежить за інформаційним полем навколо киян, засвоїв вектор на найближче майбутнє розвитку "Динамо", який озвучило безпосередньо керівництво клубу. Ставка на своїх вихованців із вкрапленням легіонерів, які погодилися на переїзд в Україну і при цьому не вимагають золотих гір, яких у клубі не мають.

За підсумком маємо, що маємо, а вихованцям потрібен час, щоб розкритися у першій команді. Добре, що такі є. Пономаренко вже вистрілив, на виднотi Редушко, непогано себе показав Захарченко, є перспективи у Коробова. На підході як мінімум Люсін та Осипенко, які зарекомендували себе за U-19.

Навіть у найгіршій ситуації потрібно шукати позитив. І він є. Клубна академія працює. За прикладами далеко ходити не треба – Циганков, Миколенко, Забарний, Ванат. Усі грають або грали у топ-чемпіонатах. Будуть і нові імена, які принесуть клубу чималу користь у найближчій перспективі.

Уболівальникам "Динамо" хочеться побажати не терпіння, а прийняття. Як тiльки прийде повне усвідомлення поточного стану речей у улюбленому клубі, тим швидше з'явиться радість від проходу таких команд, як "Університатя".

Безумовно, минуле необхідно шанувати та пам'ятати, але жити їм не можна. А ось аргументовано критикувати можна й треба. Якщо заслужили – отримайте пару ласкавих та розпишіться. Тільки без огляду на колишні часи та відвертих образ у соцмережах. Адже, як не крути, іншої улюбленої команди в нас немає.