Автор: голос звідусіль
Зареєстрований: 01.04.2013
Останній візит: 01.03.2014
6 квітня 2013 11:46
2

Мій потяг до щастя. Хмільний вагон

Прямуючи в Донецьк, я слухав розповіді фанатів з досвідом і розумів що ще нічого в цьому житті не бачив, в ці хвилини хтось розповідав про невдалу спробу подорожі "верхом на потязі" яка закінчилась вразою " якби не зліз, то здуло б на*уй". Це був рідкісний і бузглуздий спосіб поїздки зайцем, більшість проходили в вагон як  проводжаючі а виходили в місці призначення переховуючись перші години під сидіннями, в туалеті, просто стоячи в тамбурі. Також можна дати на лапу провіднику, або взяти квиток до найближчої зупинки а їхати куда заманеться поповаючи чай в вагоні ресторані. Часто провідники помічали що в вагоні багато зайвих і тому можуть запитати квиток або пригрозити висадкою, але завжди погоджувались на виплату ціни квитка в їхній карман.

В дружній компанії незнайомих людей ми віддалились від столиці, проїхали рідне місто і приїхали до першої зупинки в Мироновці. Зупинка була коротка тому пасажирів просили невиходити...... купа народу з потягу побігла в кіоски. Всі поверталися з пивом, наші бокові сусіди взяли шампанське для заучок які їхали поруч. Ми з Саньком також виріши діставати свої запаси. Пили постійно і багато, всі навкруги щось пили, купа п'яного народу постійно мігрувала по потязі, заучки були злякані, люди навкруги змінювались, здавалось що я добре знаю кожного в вагоні з усіма було легко знайти про що поговорити. У вагоні було втроє більше людей ніж місць, проводник нервово бігав туди-сюди марно намагаючись розібрати хто йому платив а хто ні, а ще продавав нам пиво по завишеним цінам. Здавалось футбол відійшов на други план, всі говорили про подорожі за командою в декого таких було 10 в інших сотні, в одиниць близько 1000 а в мене ця була першою на що у всіх була схожа реакція "вперше??? і в Донецьк??".

Проїхавши декілька зупинок ми опинились в Корсуні , попрощались з заучками, докупили пива поїхали далі. За нашим столом почали розливати самогон (чий він був і де його взяли ніхто не знав), а десь в іншому кінці вагона почулось: Дем'яненко Блохін Бессонов наші ідеали........ і весь вагон наче знав що робити всі в єдинному пориві..............        
 

 

 

Все одно раджу хоч раз в житті виїхати на потязі. Спогадів до пенсії вистачить
Фанатська романтика. Але якщо я і поїду на виїзд, то не в поїзді такому, а на своєму авто ;) Люблю Динамо, але п*яних ультрасів не дуже)