Трохи про Нінковича.
Вчора на isport.ua з*явилась цікава стаття про легіонерів довгожителів в українському футболі. Ось ссилка на повний текст http://isport.ua/football/ukraine/news/178763.html.
Але мене найбільше зацікавив розділ, присв*ячений Мілошу Нінковичу. Цей футболіст є певною мірою уособленням того, що відбувається в команді. Отже, спочатку текст, а потім мої думки:
Милош Нинкович (клуб - Динамо, национальность - серб, дебют - 11.11.04 в матче Оболонь - Динамо - 0:7, вышел на замену)
На момент перехода в Динамо Милош был очередным молодым и перспективным 20-летним сербом. В Чукаричках, где он провел два года в основном составе, он был одним из лучших, забив в 50 матчах 10 мячей. А вот в Динамо пришлось начинать с дубля, и лишь поздней осенью Нинкович дебютировал в первой команде, выйдя на замену вместо Олега Гусева. На тот момент Динамо громило Оболонь после первого тайма со счетом 5:0. Всего в первом сезоне Милош принял участие в четырех матчах. Казалось, что здесь вопрос лишь в адаптации и дальше талантливый серб покажет себя, но в следующем сезоне он сыграл еще меньше - 3 матча. В сезоне 2006/2007 было пять матчей. Большинство игрового времени Милош проводил в дубле, а большинство свободного - в ночных клубах. Очень уж был впечатлен серб красотой украинских девушек. Как он сам потом расскажет, благодаря своим многочисленным подружкам он и выучил язык.
Взялся серб за ум лишь, когда в Динамо впервые появился Юрий Семин, которому очень понравился техничный и умный футболист. ЮрПалыч начал доверять Милошу и уже в сезоне 2008/2009 тот отблагодарил наставника пятью голами. Возможно, если бы Семин не ушел, Нинкович смог бы проявить себя еще ярче в дальнейшем... Но приход Газзаева погрузил команду во мрак на полтора года и, несмотря на то, что Нинкович стабильно играл в основном составе, прогрессировать на фоне деградирующей команды было проблематично. К тому же вмешались травмы. Сначала он травмировался в январе, в товарищеской игре на сборе в Израиле. Милош около месяца восстанавливался, а когда уже начал набирать хорошую форму получил очередную травму в матче за сборную в марте месяце. Эта травма выбила Милоша до конца сезона. В новый сезон Нинкович вошел здоровым, но оптимальную форму набрать пока не может.
Перше, на що звертається увага, так це рік його появи у Динамо. 2004!!! Увага, ми говоримо про легіонера!!! Тобто цей гравець повинен приносити клубу значний позитив, щоб перебувати в ньому аж!!! 7 років. Чи можна сказати це про Мілоша? Хто ще так довго в нас в клубі? Юсуф та до недавнього часу Каддурі. Чи можна порівняти їх внесок з внеском Нінковича. Тут і травми не виправдання, бо і Бадр, і Аїла теж ламались часто.
Далі на себе звертає увагу кількість проведених матчів за основу Динамо. А також дуже цікава характеристика: большинство игрового времени Милош проводил в дубле, а большинство свободного-в ночных клубах. Від себе додам, що приблизно в ті роки один мій товариш придбав собі Ауді А8 лонг у...Мілоша Нінковича. Цікаво, за що йому платились такі шалені гроші (і що цікаво, продовжують платитись).
Ах так, при першому пришесті Сьоміна Нінкович регулярно, кхм...прасував фланг. Правда от при Газзаєві міцно сів на лавку. Чому? Що трапилось? Відповідь на поверхні. Нінковіч футболіст надзвичайно повільний, недарма йому у сбірній Сербії місце знаходили виключно у центрі поля, та й то на позиції другого опорника. Сказати, що він справлявся він там ідеально-важко.
А тепер задайте собі питання. Що змінилось в грі Нінковича з 2004 року? Відповідь неймовірно проста-нічого, крім, напевно, проіндексованої в напрямку росту зарплати.
Кажуть, ним Цервена Звезда цікавиться. А воно йому треба? Тут тепло, затишно та комфортно. Тут зарплата, що навіть гравцеві дубля дозволяє купувати топові автівки. І, впевнений не тільки. А Нінкович в нас перспективний, ось ось заграє, треба ще торхи потерпіти...
А скільки в нас таких перспективних в 27 років? Отож.
А реально навіть немає кому на заміни виходити. Точніше може і є, от тільки в черговий раз виходять на поле перспективні "Нінковичі".
Команда в нас укоплектована (с).
