Жерсон Родригес - о переходе в "Зарю": "Агенты бросили меня - клуб нашла бывшая жена"
Екс-гравець "Динамо" Жерсон Родрігес розповів, як він потрапив у "Зорю".
— Не було жодних натяків на те, що ти перейдеш в "Зорю", і одразу "Зоря" публікує, що ти вже є гравцем їхнього клубу. Ніхто про це майже не знав. Як відбувались пержемовини, хто запросив тебе до "Зорі", і між ким були ці перемовини?
— Це просто божевільна історія, друже. І я пишаюся тим, що розповідаю це тобі, бо ти та твій канал перші, хто дізнається всю правду. І я розповім тобі все, як є, без жодних приховувань.
Отже, справжня історія полягає в тому, що я пішов із клубу, де виступав, із македонського "Вардара". Ситуація там була трохи складною, бо у клубі, як я розумію, були проблеми через політику президента. Він раніше був політиком, а вже потім очолив клуб. Тож фанати його не дуже любили, судячи з того, що я чув. Розумієш, вони не ходили на стадіон, бо казали: "Якщо він там, ми не прийдемо", і усілякі такі розмови.
Тож у Македонію я приїхав уже під певним тиском, але я думав: "Окей, без проблем. Я ж хочу грати у футбол, тому не хочу бути частиною всієї цієї ситуації".
А потім усе йшло добре. Ми грали у кваліфікації Ліги чемпіонів, потім виступали в Лізі Європи та Лізі конференцій. Усе було чудово. Ми програли вдома, але виграли на виїзді. І коли ми не пройшли далі в Лізі конференцій, їхнє ставлення почало змінюватися.
Бо, гадаю, вони усвідомили, що не матимуть фінансових можливостей, аби втримати мене в клубі. Вони ж розраховували отримати призові від Ліги конференцій, розумієш, щоб мати змогу спокійно платити всім гравцям. Але цього не сталося. І почалися ці затримки: і з зарплатнею, і так далі.
Мені ця ситуація зовсім не сподобалася, бо я пробув там лише два місяці, а вже починаються такі ситуації. Для мене це було дуже дискомфортно, розумієш? До того ж знаючи, що моя дитина під час війни в Україні, моя колишня дружина також... Тож мені треба було вирішувати чимало власних питань. Розумієш, про що я? І я не хотів це терпіти і сказав, що зараз взагалі не той час, аби миритися з цим.
Тому я вирішив піти, бо в багатьох новинах писали: "О, Родрігес тусується, ходить по вечірках, ось чому його вигнали". Ні, це все брехня. Я сам вирішив розірвати контракт. Я поговорив із ними, сів за стіл і сказав: "Слухайте, давайте розірвемо контракт по-доброму, і я піду шукати новий клуб, де почуватимусь комфортніше". Ось що насправді сталося в Македонії. А вже після цього я поїхав до Туреччини.
Я поїхав туди, бо трансферне вікно в Туреччині ще було відкрите, тож я сподівався, можливо, повернутися до турецького чемпіонату. Я ж забив чимало голів у Туреччині. Але трансферне вікно закрилося, і я так і залишився в Туреччині без клубу. І я такий: "Окей, медитація, намагаюся тримати в формі своє тіло і тримати в порядку свої думки". Бо знаєш, коли в тебе немає клубу, ти не знаєш, куди рухатися далі, у голові починається безлад. І я такий: "Так, добре".
І я телефоную Ользі. Знаєш, Ольга — це людина, яка завжди допоможе мені геть з усім. Вона була поруч і в хороші моменти, і в погані. І я пишаюся тим, що можу це сказати. Пишаюся тим, що вона мати моєї дитини. Вона добре дбає про нашу родину і водночас сильно підтримує мене. Тож я сказав: "Олю, мені потрібна твоя допомога". Вона запитала: "З чим саме?". А я кажу: "Не знаю. Можливо, у тебе є якісь контакти в Україні?". І, чесно кажучи, для мене це була доволі дивна ситуація.
— Come on! Вона твій агент?
— Саме так! Слухай, от уяви, просто уяви: усі ці люди й агенти, які стояли за моєю спиною, усі мене кинули, бо вони думали, що я вже все, списаний. І я можу тобі сказати, що люди, які реально були близькими до мене, коли в мене все було добре, вони відвернулися від мене. Я був у Туреччині два тижні — ніхто мені не написав. Ніхто!
— Це важко. Це дуже важко. І я розумію тебе.
— Я публікую допис — максимум переглядів, який я міг зібрати, — 2000. Я підписав контракт в Україні: учора викладаю відео — тренування, пояснення, як, для чого я тренуюся, — і за один день це вже майже 200 000 переглядів. Тож ти розумієш, у чому річ? Я нікому не казав, що це Ольга мені допомогла, бо я хочу, щоб усі зрозуміли. Адже кажуть, що у футболістів усе прекрасно, що всі допомагають футболістам. Ні, це зовсім не так. Людина, яка взагалі не має стосунку до моєї футбольної кар'єри, знайшла мені клуб!
Саме Оля знайшла мені клуб. Вона набрала людям, вона пояснила їм мою ситуацію, і через добу вона мені передзвонює, каже: "Жерсоне, ти готовий погодитись на ось це, ось це, ось це?". Я кажу: "Я готовий". Вона: "Окей, завтра я приїду до тебе, і вони надішлють тобі квиток на літак". Я питаю: "Що мені робити?". Вона відповіла: "Жерсоне, у нас складна ситуація в Києві. Ось так, ось так, ось так, ось так. Ти готовий це прийняти? Але єдиний плюс: ти будеш поруч із сином і зможеш нам допомогти". Я сказав: "Окей, я згоден". Я навіть не думав. Зібрав речі і приїхав в Україну.
— Звучить як казка.
— Це божевілля, Бойко. Ось чому я вперше розповідаю це тобі перед камерами, бо всі думають, що це зробили менеджери. Ніхто цього не робив, бо в той момент у мене ніхто не вірив. Вони думали: "Ну, окей". Бо коли ти читаєш новини... Я зараз скажу тобі: Бойко, оце не моя провина, це їхня провина. Але ця ситуація повторюється вп'яте. Тож навіть ти, мій друг, подумаєш: "Та годі, брате". Але знаєш, зараз для мене настав час фокусуватися на тому, що я хочу робити. Тож я дивлюся на себе в дзеркало і розумію, що робив помилки. Але тепер я хочу чинити по-іншому, і не лише заради себе, а й тому, що в мене є син, який дивиться мені просто в очі. І він пишається, коли бачить мене. Тож я не можу дати йому ту версію Родрігеса. Я маю показати йому нову версію, розумієш, і вказати йому шлях, - зізнався Жерсон Родрігес на ютуб-каналі Дениса Бойка.
