Военный о печально известном полке "Скала": "Мы играем с опасными категориями, не замечая, как сами становимся драконом, которого планируем убить"

Життя наркомана менш важливе. Життя СЗЧшника менш важливе.

Ми граємося з цими небезпечними категоріями, не помічаючи, як самі стаємо драконом, якого плануємо вбити. Для мене завжди важливою була і буде людина.

Людина і є цінністю. Держава - на другому місці, людина - на першому. Якщо держава закриває очі на вбивства і тортури власних громадян, то я виступатиму проти такої держави.

Моя Україна - інша, вона цінує людину. Найбільш логічне рішення зі Скелею - розпустити цей полк, розкидати по інших бригадах військовослужбовців і назавжди вихреслити цю назву з переліку бойових зʼєднань.

Неможливо відбілити те, що сталось: тортури, побиття, смерті. І я сподіваюсь, що моя держава піде саме цим шляхом: переформатування, контроль, законність, і в центрі всього, на першому місці - людська гідність. Це настільки важливо, що у нас навіть трапилася Революція Гідності. Якщо нам потрібен дисбат для СЗЧ - створіть його законно, замість того, щоб катувати громадян.

Ну і щодо погроз. В військо я прийшов в далекому 19 році, добровільно. Чи було мені страшно? Навряд: було страшно цікаво, що ж воно таке, та війна.

Під час війни були випадки, коли мені бувало страшно, але жодного разу вони не були пов’язані з погрозами. Коли я йшов в публічне СЗЧ, і я знав що мені загрожуватиме до 12 років позбавлення волі, чи було мені страшно? Можливо, зовсім трішки.