29 сентября 2014 00:27

Игорь СУРКИС: "Я хотел бы, чтобы мы собирались и в радостные минуты, а не только когда у нас горе"

Президент київського «Динамо» Ігор Михайлович Суркіс:про єдність динамівської родини:

- Величезне спасибі всім, хто прийшов на сьогоднішній матч, у цей непростий час для київського «Динамо». Час дійсно непростий, так як протягом двох місяців ми втратили трьох легендарних людей. Зауважте, я не кажу «футболістів», це були легендарні люди, громадяни нашої країни, які вірою і правдою служили вітчизні.

Першим ми втратили Белькевича. З Валентином у мене пов'язані особливі відносини. Коли ми прийшли в клуб, ми з моїм братом запросили його у динамівську сім'ю, і він вірою і правдою служив київському «Динамо».

Що стосується Андрія Гусіна, він на моїх очах став незамінним футболістом київського «Динамо» і національної збірної.

Андрія Баля я пам'ятаю дуже давно, чудово пам'ятаю його по грі у 80-х роках, коли він у складі «Динамо» здобув для країни Кубок Кубків. Знову-таки, у непростий для країни час, у рік Чорнобильської катастрофи. Коли люди не знали, що їм робити в дану хвилину, динамівці приїхали і подарували нам таке незабутнє свято, вигравши трофей. Ви все це маєте пам'ятати, це було 2 травня 1986 року.

Мені зараз дуже важко говорити, але я хотів би відзначити наступне. Я хотів би, щоб ми збиралися у таких залах, коли усі були б здорові, щасливі, задоволені життям. Зараз же ми збираємося по поганому приводу. Ми збираємося, коли від нас пішли три наших близьких товариша, друга. У них залишилися родини, діти, матері, батьки. Найголовніше – ми повинні пам'ятати, що вони є. Якщо ми будемо про них пам'ятати, повірте мені, на небесах їм буде легше.

Сьогодні я дуже вдячний Володимиру Мунтяну, Олексію Михайличенку, які провели колосальну роботу за короткий період. Вони вирішили провести цей матч, зібрати людей на могилах цих трьох видатних футболістів, громадян нашої країни і вшанувати їх пам'ять. Щоб люди згадали про них згадали, якими вони були, і надалі про них не забували. І ось коли ті, хто виконав цю роботу, прийшли до мене і сказали, що хочуть провести такий матч, ми не могли собі уявити, що за цей час нас залишить ще один легендарний громадянин і футболіст – Андрій Гусін. Якщо ви звернете увагу, на плакаті він виявився посередині. Вони були разом, вони стояли в обнімку – Андрій Баль і Валентин Белькевич, і ось він опинився посередині. 

Я сподіваюся, що трагедії нашої динамівської сім'ї на цьому закінчаться. Я бажаю вам усім міцного здоров'я, благополуччя, удачі. На матч пам'яті видатних людей зі всього світу приїхали хлопці, які грали з ними. Каха Каладзе, який, як ви знаєте, займає посаду міністра енергетики, знайшов час приїхати. Приїхав Деметрадзе, приїхали хлопці з Білорусі, прилетів Андрій Шевченко, у якого час розписаний по хвилинах. Не забувайте, що він – батько чотирьох дітей, не забувайте, що він навчається, збирається стати тренером.

Наша динамівська сім'я відкрита для вас завжди. І я хотів би, щоб вона була відкрита і в радісні хвилини, а не лише тоді, коли у нас горе. Але коли прийшло горе, воно зайвий раз довело, що ще більше нас об'єднує. Не дарма кажуть, що «Динамо» - це сила. Всім здоров'я, успіхів і благополуччя!