9 марта 2012 21:08
7

Иван ЯРЕМЧУК: "Дадут добротный клуб – дам результат"

Незабаром свiй ювiлей вiдзначить Iван Яремчук, видатний футболiст "Динамо", триразовий чемпiон СРСР, який зробив вагомий внесок у перемоги збiрної Радянського Союзу.

Цьому спортсменовi виповнюється 50 лiт. Як зізнався Iван Яремчук в iнтерв'ю сайту "Футбол 24", його святкування ювiлею наразi пiд питанням, адже вiдомий в минулому футболiст нинi переживає скрутний фiнансовий перiод у життi.

– Пане Яремчук, то чи плануєте зорганiзувати помпезне святкування свого 50-рiччя?

– 50 рокiв – це дуже кругла дата. Круглiшою вона не буває. Зрозумiло, що таку подiю слiд вiдзначити з розмахом. Варто зiбрати трохи людей, запросити їх до ресторану. Але на це треба великi грошi. Наразi з ними важко. Настали iншi часи. Минули молодi футбольнi лiта, коли ми добре заробляли. Не знаю, як святкуватиму. Можливо, уродини вiдсвяткую в Сибiру. Туди мене запрошує Вiктор Леоненко. Точнiше, усiх ветеранiв "Динамо" хочуть бачити на турнiрi на далекiй Пiвночi. Може, поїду.

– А якщо не поїдете?

– То все одно посвяткую. Дотепер усi уродини вiдзначав у сiмейному колi. Ми збиралися у квартирi мого рiдного брата Михайла. Це помешкання, до речi, ми придбали у футболiста Василя Раца. За столом були найдорожчi: брат, племiнниця, донька. Проте, на 50-рiччя, мабуть, запрошу Олега Блохiна, Олексiя Михайличенка, Андрiя Баля, Володимира Безсонова, Олександра Заварова, хлопцiв-ветеранів, з якими ганяю м'яча. Близько 40 гостей назбирається. Треба спершу знайти грошi.

– Як так сталося, що по завершеннi футбольної кар'єри ви не стали тренером?

– Не мав серйозних запрошень. Був варiант з футбольним клубом "Львiв". Запропонували, поговорили... Нема в них того, нема iншого. Самi не знали, чого хочуть. Несерйозно. Розбiглися. Нинi я вiдкритий до переговорiв. Хочеться працювати в амбiцiйному клубi зi стабiльним фiнансовим становищем. Не буду ж я тренувати голодних футболiстiв. Вони не побiжать, коли їм не платять зарплати по три чи чотири мiсяцi. Буде добротний клуб – дам результат. Тим паче, що маю команду професiоналiв-менеджерiв. Серед них i вiдомi в минулому футболiсти. Ми чекаємо на пропозицiї.

– Але ж ви не маєте тренерського досвiду...

– Це не проблема. Ознайомлюся з командою, увiйду в ритм справи i вперед. Головне, що є футбольнi знання i футбольний досвiд. Багато повчився в Лобановського. Знаю, чого свого треба додати, щоб досягнути потрiбного результату. Повторюся, головне, щоб було стабiльне фiнансове становище.

– Ви – людина азартна. Це не завадить вам у тренерськiй роботi?

– Зовсiм нi. Ось я досягнув великих успiхiв у спортивному покерi. Це ж дуже iнтелектуальна гра. Треба бути психологом, вмiти читати дiї суперникiв.

– Спортивний покер – це для вас задоволення чи заробiтки?

– I задоволення, i заробiтки. Я регулярно виступаю на турнiрах, якi приносять доходи. Бувало, за заявку платив триста доларiв, а вигравав цiлих десять тисяч. Де ти заробиш стiльки грошей? Треба рiк працювати. Значно менший ризик, анiж в казино. У покер ми граємо проти iнших учасникiв, а в казино суперником виступає сам заклад. Деякi мої знайоми виграли 700 тисяч, iншi – один мiльйон доларiв. Та все одно мрiю стати тренером. Але за тисячу чи двi тисячi доларiв на мiсяць не працюватиму. Тренерська робота вiдбирає багато здоров'я. Нервова праця.

– Учора ви не могли говорити, бо грали у бiльярд...

– Так, колись я був чемпiоном України з бiльярду, отримав звання майстра спорту. Граю у бiльярд з 1979-го року. Пригадую, спершу просто дивимвся, як грають майстри. Бiльярднi столи можна було побачити у парках. Я годинами сидiв i дивився, повертаючись з футбольного тренування. Красива гра, вимагає холоднокровностi. Один зайвий рух – i куля не залiтає в лузу. Щоб пiдтримати форму, треба тренуватися по п'ять або шiсть годин на день. А я вже почав грати заради задоволення. Перестав бути бiльярдистом-професiоналом.

– Ви згадали про доньку. Вона у вас також спортсменка...

– Авжеж. Валерiя була чемпiонкою України зi синхронного плавання. Дуже талановита. Донедавна вона грала роль Русалочки в одному з ресторанiв Києва. Плавала в акварiумi. Ресторан закрили, донька перестала плавати. Зайнялася нерухомiстю.

Розмовляв Петро Оплів

Очень жаль.Футболист был действительно, очень хороший.Но после завершения карьеры распорядился жизнью так же бездарно, как Леоненко.Хорошо хоть, не как Деркач. Но бывшему игроку Яремчуку - большой респект!
Так уже выучился бы чему-то,это к 50-ти годам-то....Кроме покера,бильярда и казино -ни в чем замечен не был...
Скрыть
Не скажи..читал и про развращение им малолетних..а игрок был толковый...
Можливо тому, що постійно виплачує борги минулих років? Прикро, що Іван так і не знайшов себе після завершення футбольної кар'єри.
...досягнув великих успiхiв у спортивному покерi. Трепло, чого ж тоді в скрутному фінансовому становищі?
Знаете,каким он парнем был!!!
Скрыть
У Ивана практически небыло слабых матчей...