Тарас Михалик - про Блохіна: "Йому краще працювати зі збірною: він - тренер-мотиватор"

Тарас Михалик — колишній гравець київського Динамо та збірної України. Останнім часом 39-річний футболіст не виступав на професійному рівні, а перейшов на тренерську роботу. Михалик попрацював із Волинню, а зараз підтримує форму у благодійних матчах та займається волонтерством.

В ексклюзивному інтерв'ю Інформатору легендарний футболіст розповів про яскраві сторінки з кар'єри в збірній України та роботу з Олегом Блохіним.

— Про Олега Блохіна в Динамо ходило чимало легенд. Як він комунікував із легіонерами?

— Блохін був великим футболістом. Як він спілкувався з легіонерами, я не помічав. Певно, доля правди в тому, що Ребров більше з ними розмовляв, є. Бо Ребров англійську знає майже досконало. У Блохіна були свої сильні сторони. Але я ніколи не звертав уваги, хто з тренерів та як спілкується з футболістами.

— А загалом, як вам працювалося із Блохіним? Кажуть, у нього непростий характер.

— Та нормально працювалося. Були різні моменти, як і з кожним іншим тренером. Але це пройдений етап. На мою думку, йому легше працювати у збірній. Бо він – тренер-мотиватор. У збірній немає часу щось там вчити, досліджувати і так далі. Там потрібен результат одразу. І в такому форматі Блохін був дуже ефективним.

— У збірній України, за яку ви грали шість років, завжди панувала чудова атмосфера. Але що відбувалося в роздягальні команди після поразки від збірної збірної Англії на Євро-2012?

— Цей незарахований гол… Згадайте: Донбас Арена забита повністю, чемпіонат Європи… у роздягальні була просто тиша. Ніхто не сварився. Всі все розуміли. Усі сиділи тихо.

— Як з часом ви відійшли від цієї поразки?

— Та як: роз’їхалися по клубах та переключилися. Чим подобаються легіонери: вони зіграли гру і через годину вже не думають про це. Хоча, на мою думку, це не дуже правильно. Але в них так. Люди програли гру, переналаштувалися і знають, що треба готуватися до наступної. А для мене дивно: ти програв гру, йдеш смієшся, а до тебе підходять вболівальники. Це трошки неправильно. Варто якнайшвидше проаналізувати гру та залишити її в минулому. Не розтягувати це на тиждень та думати, як все погано. Бо вже підходить наступна гра, а ти ще від минулої не відійшов. У легіонерів це набагато швидше все проходить. Не знаю, чому так, можливо, менталітет. Але це факт.

— У складі молодіжної збірної під орудою Олексія Михайличенка ви змогли виграти срібні нагороди Євро-2006. З тієї команди все ще грають Олександр Рибка та Дмитро Чигринський. Після фіналу у вас було відчуття, що це початок великої кар'єри?

— Я вже поїхав на Євро-2006, підписавши контракт з Динамо. Але таких відчуттів не було. Для нас було за щастя попасти в трійку призерів, а коли програли у фіналі, то звісно ж, були засмучені. Дуже тяжко зупинятися за крок до чемпіонства. А думати про якусь кар’єру тоді було завчасно. Ми просто отримували задоволення від того, що грали на тому чемпіонаті Європи. Тим паче, що багато наших заробітчан приходило нас підтримувати.