Артур Рудько про роботу в "Динамо" під керівництвом Блохіна: "Із повагою ставився до Олега Володимировича"

– Травмувався один із резервних голкіперів. Вже не пам’ятаю хто саме. І мене викликали.

– Було за щастя потренуватися із такими гравцями та набратися досвіду. Намагався якомога більше чогось перейняти у Шовковського: як він поводить себе у тренувальному процесі та побуті. У команді був і Денис Бойко. Також хороший воротар, у якого я вчився.

До всіх гравців я ставився спокійно. Навіть Шовковський вже не був для мене ідолом. Я не ходив під враженням. Проте усіх я поважав, і оскільки був одним із наймолодших у команді, звертався до партнерів на «Ви».

– Сподівань особливих не було. Я розумів, що приїхав лише на збори, аби закрити дірку. Це був випадок.

– Із повагою ставився до Олега Володимировича. Це ікона та історія українського футболу, володар Золотого м’яча. Усі його заслуги викликають велику повагу. Зараз у різних інтерв’ю можна почути, як люди скаржаться на його характер, проте особисто у мене склалися найтепліші відносини із ним. Я вдячний йому за той час, що ми провели разом.

– Тоді була висока конкуренція в українському футболі. Шахтар, Дніпро, Металіст та Чорноморець також мали у своїх складах сильних легіонерів та одночасно боролися за медалі, чемпіонство та Кубок. Я не став би звинувачувати одного Блохіна у тому невдалому сезоні.

– Я не можу такого сказати. Блохін був головним тренером і залишався ним до свого останнього дня у клубі. Ребров і Рауль Ріанчо були асистентами.