Малиновский - есть серьезная проблема: "Аталанта" превосходит грандов, а итальянские СМИ и фанаты разочаровываются в украинце

Вихованець Шахтаря пережив непростий тиждень, який вмістив у себе програну на останніх секундах гру Ліги чемпіонів проти своєї рідної команди та виходи лише на 18 і 16 хвилин. Після циклу матчів Серії А, де Маліновський був на провідних ролях Українець як смертельна зброя: Маліновський отримав найвищі в сезоні оцінки італійських ЗМІ та тіфозі за Рома – Аталанта , настала невесела смуга. Екс-хавбек Зорі та Генка приїжджає у збірну України у статусі лише гравця ротації. Одного з перших, хто готується вийти, але передусім тільки з лави запасних. Залишмо слова тренера Аталанти про необхідність адаптації та питання вивчення італійської мови. Це серйозні чинники, але далеко не вирішальні. Зрештою, журналісти на Апеннінах відзначали, наскільки швидко українець влився в команду, а сам гравець отримував розкішну пресу.

Насправді проблема світоглядна. Гасперіні не бачить у ньому того, ким він був у Генку чи залишається у команді, яку тренує Андрій Шевченко. Більше того, Джан П'єро вже, схоже, починає відверто дратувати ажіотаж у пресі навколо новачка бергамасків. Напередодні, відповідаючи на запитання, чи очікував такого вагомого впливу Маліновського, алленаторе заявив таке: "Він є цінним гравцем, але ми трохи перебільшуємо. Я помітив надмірний тиск не з команди, а ззовні. Повторюю, Гомес – це Гомес, Ілічіч – це Ілічіч (це фундаментальний елемент нашої гри), а Сапата – це Сапата. Має відбутися щось надзвичайне, щоб витіснити когось з них".

Український півзахисник найчастіше міняє зірку збірної Словенії, рідше Алехандро Гомеса. Замінити Ілічіча йому фізично нереально. Йосіп грає другого форварда і плеймейкера, при цьому має параметри таранного нападника. Про заміну екс-гравця Металіста дарма і мову заводити. Папу Гомес – це більш ніж 50% Аталанти. Лише цей гравець здатен зробити гол абсолютно з нічого, пройшовши 3-4 захисників і розібравшись з голкіпером. У матчі проти Лечче він створив 7 моментів для удару партнерам, з яких 4 зараховані як 100-відсоткові!

Головна біда Маліновського власне і полягає в тому, що Гасперіні бачить його як альтернативу саме аргентинцю. Італійський наставник чомусь геть не розглядає українця в ролі №8. Не сприяє своїм переспективам і наш гравець, який не вразив уже тричі поспіль. BergamoPost підкреслює, що українець – єдиний з групи атакувальних гравців, якому досі не вдалося відзначитися голом чи асистом (Гомес, Сапата, Мурієль, Ілічіч, Пашаліч і навіть Де Рон з Фройлером ефективніші).

Гра з Фіорентиною, де Гомеса та Ілічіча залишили в запасі й довелося героїчним камбеком рятувати нічию, стала тривожним сигналом, хоча вини Маліновського в тому не було – він вигядав топовим виконавцем, лідером на полі. А ось криза жанру веде свій відлік з виїзду до Сассуоло. Там Руслан замінив Гомеса на 72-й, який у своєму дусі оформив дубль. Дуже старався, але програв майже всю боротьбу, пасував з 71% точності, втрачав м'ячі та діяв дуже нервово, наслідком чого стала жовта картка. Здавалося б, Аталанта перемогла 4:1, але це єдина позитивна новина для Малі, як його називають у команді.

Вихід проти Шахтаря – знову багато нервів і мало креативу. Саме з падіння Руслана, який так і не зміг піднятися з газону Сан-Сіро, почалася переможна гольова атака чемпіонів України. Якщо забути про його удар, який мав усі шанси принести перемогу, вихованець "гірників" змарнував довіру тренера. Забагато емоцій вилилися в чергове попередження, лише одне вигране єдиноборство з 6-и, жодної створеної нагоди, боязнь зіграти на загосторення – 100-відсотковою точністю дальніх передач цього було не перекрити. Не дивно, що на гру з Лечче знову вийшов Ілічіч.

Так, Маліновський, як і в матчі проти Шахтаря, отримав від Sofascore найвищу оцінку серед запасних (цього разу 6,9). За відведені 16 хвилин створив 2 моменти, ще двічі непогано загострював, кожен його пас знайшов адресат (21 з 21!), виграв обидві дуелі на землі та лише 2 рази віддав володіння м'ячем супернику при 10-и втратах в середньому за дебютний сезон Серії А і 5-и за 33 хвилини в ЛЧ. Є певний прогрес – Руслан нарешті заграв максимально дбайливо. Проти Сассуоло в нього 5 втрат за 18 хвилин, на полі Роми – 16 за 79, а вдома з Фіорентиною – 20 за 90.

Однак на фоні того ж Гомеса і навіть Ілічіча з Фройлером (останні створили по одному супермоменту) не вразив ні ЗМІ, ні фанатів (скромні 6,6 від тіфозі, тільки у 2-х партнерів гірше). Показовими були моменти, коли Алехандро наприкінці гри брав м'яч десь у центрі поля і тягнув до воріт, хоча рахунок був 3:1 і начебто ні до чого не зобов'язував. Аргентинець швидко проходив лінії і завжди загострював, доводячи справу до небеззпечного удару. Маліновський у більшості випадків перестраховувався і виглядав надто повільним у перспективних контрах, особливо порівняно з гравцями, які відіграли повний матч. За даними Instat, він отримав 3-й найгірший бал серед гравців Аталанти (284).

La Gazzetta dello Sport виписала йому одну з найкращих оцінок серед італійських видань (6,5) за те, що "показав себе істинним треквартістою (плеймейкером, – прим. "Футбол 24"), створивши 2 гострі моменти і жодного разу не схибивши в передачах". Інші видання були стриманішими – всюди стабільні 6 балів, що майже на одиницю менше, ніж його оцінки за попередні успішні зустрічі. Загалом захоплені стартові рецензії змінились певним охолодженням і навіть розчаруванням.

Уже 3-й матч поспіль Маліновський – серед найгірше оцінених гравців Аталанти на думку як журналістів, так і вболівальників та статистичних порталів. Це тривожить, але конкуренти дійсно банально виглядають сильнішими. Коли поруч на полі Гомес, він просто "з'їдає" нашого хавбека, беручи на себе головну ініціативу. Феноменальний Папу ще ніколи не виглядав настільки могутнім та енергійним – оцінка LGdS звучить як вирок конкурентам. "Прийшли Маліновський і Мурієль. Нам не залишається нічого іншого, як вчитися і рости", – скромно відзначає екс-гравець Металіста.

Алехандро утворив смертельний дует із Сапатою – колумбієць вже наколотив 6 голів і віддав 2 асисти за 7 матчів Серії А. Свої найкращі ігри саме як плеймейкер Руслан провів без лідера "чорно-синіх" – абсолютно ключового у тріумфах скромного клубу. "Атакувальне тріденте Гасперіні ще раз довело, що воно незамінне", – пише фанатський портал CalcioAtalanta, який загалом позитивно оцінював українця, але останнім часом екстазу відчутно поменшало.

Наразі без найактивнішої участі Маліновського, та його клуб не припиняє писати історію. Востаннє бергамаски вигравали 5 матчів за 7 стартових турів чемпіонату Італії ще 58 років тому. Подібного не траплялося вже 70 сезонів! Команда Гасперіні забила 18 голів, що на 3, 4 та 5 більше, ніж у Наполі, Інтера та Ювентуса. Лише Лєвандовскі (23), Бензема, Мессі, Мбаппе (по 21) та Агуеро (20) забили більше за Сапату (19) у 2019-му. Гомес доклався до 16 ударів (9 сам, 7 як асистент) у матчі проти Лечче – рекорд в Серії А 2019/20.

Аталанта (2,19) поступається лише Манчестер Сіті (2,58), Барселоні (2,28), Баварії (2,33) та Ліверпулю (2,58) за набраними в середньому за матч очками у 2019-му. "Богиня" йде на 3-му місці за ударами у площину воріт (7) – трохи більше лише в англійців та німців. Ніхто в Італії не набрав більше балів за календарний рік (навіть Ювентус відстає на 1 пункт, а Наполі, Інтер і Рома – на 9). Жодна інша італійська команда не показала такого прогресу в результатах – плюс 10 очок порівняно зі стартом сезону 2018/19. Відразу четверо гравців забили мінімум 5 голів: Сапата (19), Ілічіч (7), Гомес і Госенс (по 5). І знову бачимо значний вплив конкурентів Руслана.

Подейкують, що наставник вважає переоціненими здібності Маліновського на позиції простого центрального півзахисника, незважаючи на наявні рекомендації аналітиків та успішну гру за збірну України на цій позиції. А в тому ж Генку він значно більше забивав і асистував, діючи з глибини – зараз його цифри вражаюче впали. Можливо, це свого роду впертість тактичного художника, котрий, як відомо, просто "так бачить". Фройлер і Де Рон виглядають досить потужно в центрі поля, але ось на фоні Пашаліча українець точно не програє. Що ж, якщо Гасперіні не передумає, Руслану доведеться вкрай несолодко – вигризти місце основного плеймейкера допоможе лише тривала дискваліфікація конкурентів, трансфер Гомеса чи Ілічіча або якийсь інший катаклізм.