28 березня 2015 10:41

"Маємо, що маємо". Как мы проиграли центр поля в Испании?

Роман Бебех — о поражении в матче с Испанией по горячим следам.

Ми апріорі не могли на рівних протистояти іспанцям. Ми від самого старту вже були аутсайдерами поєдинку. Грали на виїзді, проти чинного володаря чемпіонату Європи. Так, чемпіону, який останнім часом не феєрить. Марадона не просто так після виступів іспанців на чемпіонаті світу сказав, що тікі-така померла. Однак, навіть напівмертва тікі-така не по зубам для нас. Можемо подивитись на рівень футболістів. Просто порівняйте в яких чемпіонатах грають іспанці. Погляньте на рівень підготовки майбутнього покоління. Ми навіть по клімату програємо. Іспанці грають в футбол на вулиці 12 місяців на рік, там сонечко. А у нас холодно — ми граємо 8-9 місяців в рік.

Протиставити команді Вісенте Дель Боске підопічні Михайла Фоменка могли шалену самовіддачу, дисциплінованість та боротьбу за кожен м’яч. Все це ми побачили, до цього навіть не може бути ніяких запитань. Билися впродовж всього матчу. Єдиною інтригою з точки зору стартового складу України був центр поля. Чи є альтернативи у лінії захисту та воротаря? До Пятова, Федецького, Кучера, Хачеріді та Шевчука? Ні! Головна ударна зброя — Коноплянка та Ярмоленко — це взагалі інша історія. В таких матчах на них дивляться потенційні покупці. До гри проти наших головних зірок іспанці підійшли по-особливому. І Ярмоленка і Коноплянку опікали ледь не персонально. Як тільки Ярмоленко отримував м’яч, то одразу біля нього було два гравця суперника. Схожа ситуація була і у Коноплянки. Не треба бути Вісенте Дель Боске для того, щоб розуміти, кого треба перекривати в збірній України. Саме тому треба пояснити невдалу гру наших креативних футболістів. Ярмоленко та Коноплянка багато відпрацьовували на захист і часто у них просто не вистачало сил на атаку. В умовах, коли іспанці робили великий акцент на наші фланги, гарні нагоди для ударів отримував Ротань. У нього з’являлися вільні зони та нагоди для моментів.

В нападі як завжди бився Роман Зозуля. Потім замість нього вийшов Артем Кравець. Головне питання — кого Фоменко поставить у центр поля. До Ротаня та Степаненка Михайло Іванович додав Анатолія Тимощука, який дуже рідко виходить у стартовому складі пітерського «Зеніту». На мій погляд, саме вихід Тимощука зіграв одну з ключових ролей у грі українців проти іспанців. Ми не встигали ловити атаки іспанців у центрі поля. Тимощука не можна звинувачувати у відсутності мотивації чи недостатній активності, однак брак ігрового часу та вік суттєво давав про себе знати. В такій грі центр поля надзвичайно важливий. І саме його програш зіграв одну з ключових ролей. Фоменко не став ризикувати і випускати креативного футболіста, як це було з Безусом у Франції. Він зробив ставку на досвід. Альтернативою Тимощуку міг стати Малиновський та Гармаш. Але це вже лірика.

Академічний Фоменко не поспішав робити заміни. За це його можна було б покритикувати, якби він не був більш далекоглядним. Всі три заміни виявились вимушеними. Тренерський штаб не вносив корективи у хід подій. Це зробила гра.

Іспанській пресі буде за що сварити своїх футболістів. Підопічні Дель Боске провели гарний старт, забили м’яч, а потім грали по рахунку. Були видно, що якщо вони захочуть, то можуть додати. Але перемога 1-0 не була надвпевненою. Ми ж своїми моментами не скористались і, скоріш за все, знову маємо буде чекати чергового плей-оффу. Такого небажаного, навіть страшного. В нього так не хочеться потрапляти, але врятувати фактично може лише диво. В Севільї його не було. Чи варто сварити за такі результати команду Фоменка? Напевне, до ситуації в якій ми опинились, найкраще підійдуть першого президента України Леоніда Кравчука: «Маємо, що маємо». І нічого додати.