Энергетическое кольцо сжимается. Почему Киев рискует провести зиму без света?

Сподівання на теплу зиму чи неточність російських ударів не допоможуть Києву пройти цю зиму без проблем з електропостачанням. Питання лише в тому, наскільки тривалими будуть відключення і чи вдасться силам ППО та енергетикам не допустити найгіршого сценарію.

Росіяни продовжують системні атаки на Київ та область, намагаючись повністю знищити місцеві теплоелектроцентралі та розірвати так зване енергетичне кільце, щоб повністю занурити столицю в темряву та холод.

Місто вже втратило значну частину власної генерації, а ударами руйнуються підстанції, через які електрика надходить з інших регіонів. За сильних морозів та нових влучань сценарій із 20-ма годинами без світла не виглядає неймовірним.

Що таке київське енергетичне кільце, які ризики несе його пошкодження та до чого готуватися мешканцям столиці?

Що таке київське енергетичне кільце

У вузькому технічному розумінні київське енергетичне кільце – це система високовольтних ліній електропередачі та підстанцій 330 кіловольтів (кВ), яка з'єднує столицю з об'єднаною енергосистемою України і дає змогу передавати електроенергію до міста з різних напрямків.

Ключовим елементом енергоживлення є підстанція 750 кВ "Київська", через яку до столиці може доставлятися електрика з Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій (АЕС).

З огляду на стратегічну важливість ці об'єкти перебувають під безперервними обстрілами ворога. Мета – відрізати Київ від об'єднаної енергосистеми України та спричинити блекаут.

Простими словами, кільце – це своєрідні дороги для електрики. Лінії передають її до столиці, а підстанції перетворюють напругу та передають у мережі для споживачів.

Якщо одна ділянка "дороги" пошкоджена обстрілами, потоки електроенергії можна перенаправити іншими лініями. Це допомагає підтримувати електропостачання після пошкоджень.

Кільце – критично важливий елемент енергозабезпечення Києва, оскільки місто споживає набагато більше електроенергії, ніж виробляють власні джерела.

Скільки споживає Київ і чому почалися відключення

Київ – найбільший споживач електроенергії в Україні. За оцінками профільних експертів, споживання становить 1-1,2 ГВт або 12-15% від загальнодержавного, а взимку, залежно від температури, навантаження може зрости до 1,8-2 ГВт.

У 2025 році, до масштабних зимових обстрілів, внутрішня генерація відігравала ключову роль у забезпеченні міста електроенергією. За даними співрозмовників ЕП в одній з енергетичних компаній, її внесок міг сягати 1,3 ГВт. Передусім ішлося про Київські ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницьку ТЕЦ (ТЕЦ-4).

Зараз ці станції втратили можливість виробляти електрику. Попри це, під час масованої атаки в ніч на 14 жовтня усі три ТЕЦ були повторно уражені ворогом.

Тепер столиця вимушена більшою мірою покладатися на електроенергію, яку потрібно доставляти з інших регіонів через енергокільце. Однак проблема в тому, що його ключові елементи понад місяць перебувають під постійними обстрілами. Частина атак призводить до пошкоджень обладнання.

Щоб створити суттєві проблеми, росіянам не обов'язково руйнувати все енергетичне кільце. Достатньо пошкодити кілька критичних вузлів, через які проходить значна частина потоків електроенергії.

У результаті може виникнути ситуація, коли електроенергія в системі є, але мережі не можуть передати її до столиці в потрібному обсязі. Якщо ж у місті бракує власної генерації, ситуація ускладнюється ще більше.

У таких умовах диспетчери змушені обмежувати споживання, зокрема запроваджувати аварійні або планові відключення за графіками. Це дає змогу втримати баланс між доступною потужністю та споживанням і не допустити масштабної аварії в енергосистемі.

Тривалість відновлення залежить від обсягів пошкоджень. Частину обладнання можна відремонтувати швидко. Заміна великого силового трансформатора або іншого складного устаткування може потребувати більше часу, особливо якщо потрібного обладнання немає в резерві.

Додаткові складнощі створюють повторні атаки, тривалі повітряні тривоги, небезпека для ремонтних бригад, а також спроби уряду скоротити квоту бронювання для працівників енергокомпаній. Після оперативного ремонту ситуація може знову погіршитися, оскільки обстріли останнім часом не припиняються, а енергетики працюють під ризиком ударів.

Чого очікувати взимку

Головний ризик для Києва – збіг трьох чинників: низької температури повітря, високого споживання та обстрілів з обмеженням можливості передачі електрики до столиці. За такого поєднання навіть справна генерація в інших регіонах не гарантує, що Київ отримає достатньо електрики, тому можливі різні сценарії.

За відносно сприятливого розвитку подій енергетики відновлюватимуть пошкоджене обладнання, а нові удари не завдаватимуть критичних втрат. У такому разі обмеження можуть бути помірними, хоча повністю уникнути відключень буде складно. Для споживачів це означатиме 8-10 годин без світла на добу.

Якщо атаки триватимуть, а частина обладнання залишатиметься пошкодженою, за помірного холоду Київ може зіткнутися з більш тривалими відключеннями. За такого сценарію відключення можуть сягати 12-16 годин на добу.

Найскладніший сценарій – регулярні масовані удари по ключових підстанціях та інших елементах енергосистеми на тлі сильних морозів. У такому разі тривалість обмежень може зрости до 20 годин на добу. При цьому у сценарій, за якого ворогу вдасться знищити все і "погасити Київ", опитані ЕП співрозмовники в енергетичних колах не вірять.

Наслідки залежатимуть від того, які об'єкти будуть пошкоджені, наскільки швидко вдасться їх відновити і скільки електроенергії можна буде передати до столиці.

Окремий виклик – забезпечення критичної інфраструктури: роботи насосів водопостачання, систем теплопостачання, транспорту, лікарень та зв'язку.

Для цих цілей столиці необхідно орієнтовно 200 МВт потужності. Передусім ідеться про когенераційні установки та генератори великої потужності. За даними джерел ЕП, у Києві введено в роботу 150 МВт розподіленої генерації. До кінця 2026 року вона має зрости до 180-185 МВт. До зими можуть запрацювати приватні об'єкти ще на 55-60 МВт, близько половини з яких уже готові.

* * *

Цілком очевидно, що захист критичних для Києва енергетичних об'єктів від балістики передусім залежить від ефективності протиповітряної оборони. Інженерний захист, побудований на більшості підстанцій, може зменшувати наслідки окремих уражень, але не здатний гарантувати збереження критичного обладнання після прямого влучання.

В умовах дефіциту ракет до систем Patriot важливо мати необхідний обсяг резервного обладнання, підготовлені ремонтні бригади та чіткі алгоритми дій у кризових ситуаціях.

Досвід попередніх зим показує, що енергетики навчилися працювати в умовах масштабних руйнувань. Проте це не скасовує фізичних обмежень мережі і не гарантує безперебійного постачання електрики за будь-якого сценарію атак.

Для Києва цієї зими вирішальними будуть три речі: скільки електрики вдасться доставити до міста, як швидко енергетики відновлюватимуть пошкоджене обладнання і чи зможе резервна генерація підтримувати критичні об'єкти.

Саме від цього залежить, наскільки тривалими будуть відключення. Київ може пережити зиму без колапсу енергопостачання, але розраховувати, що за постійних атак столицю оминуть тривалі перебої зі світлом, було б наївно.