Александр ДРАМБАЕВ: "Ярмоленко - человек с большим авторитетом. Как он скажет, да, можно сказать, и должно быть"

Збірна України завершила вереснево-жовтневий збір із чотирма очками у чотирьох матчах Ліги націй. Команда Андреа Мальдери перемогла Угорщину на виїзді (1:0), зіграла внічию з Грузією (0:0), а потім поступилася Північній Ірландії (0:3) та Угорщині (1:2). Після цих ігор синьо-жовті посідають третє місце у групі B2.

Для захисника ЛНЗ Олександра Драмбаєва цей збір став першим у національній команді. 25 вересня він дебютував проти Угорщини, замінивши Георгія Судакова на 90+1-й хвилині.

В ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Драмбаєв розповів про перший виклик до збірної, авторитет Ярмоленка та рівень Циганкова на тренуваннях.

Також поговорили про рішення Мальдери, амбіції ЛНЗ та історію прізвиська Лань.

«У Циганкова топовий рівень, і на тренуваннях він дуже виділяється»

— Олександре, це був ваш перший виклик до національної команди. Як вас прийняли у збірній?

— Та все нормально, як і завжди, коли приїжджають дебютанти. Усіх приймають добре, допомагають, підказують. Із цим жодних проблем немає.

— Хто найбільше допомагав вам освоїтися, із ким найчастіше спілкувалися?

— Миколенко допомагав. Давав звичайні робочі підказки — так, мені здається, й повинно бути.

— Ви дебютували наприкінці першого матчу з Угорщиною. Що Мальдера сказав перед виходом на поле?

— Нічого особливого, тільки робочі моменти: де я маю грати, чого він від мене хоче. Часу залишалося небагато, тому це більше було для того, щоб я дебютував. Треба було вийти замість Жори Судакова й трошки допомогти команді на останніх хвилинах.

— А на зборі тренер розмовляв із вами індивідуально?

— Ні, окремо не розмовляли.

— Наприкінці матчу проти угорців сталася сутичка між командами. Що пам’ятаєте про цей епізод?

— Думаю, всі вже знають і розуміють, що сталося. Це емоції: усім потрібна перемога, у когось щось виходило не так, як хотілося. Футбол — емоційна гра. Коли таке трапляється, нічого страшного немає. Просто треба контролювати свої емоції, щоб не заробляти непотрібні жовті чи червоні картки.

— Хто зі збірників найбільше здивував вас на тренуваннях своїм рівнем?

— Вітя Циганков. У нього топовий рівень, і на тренуваннях він дуже виділяється.

— Як поводиться в роздягальні Ярмоленко? Наскільки відчутний його авторитет?

— Ярмола є Ярмола. Це лідер збірної, людина з великим авторитетом. Як він скаже, так, можна сказати, і повинно бути. Коли Миколайович щось підказує, це не пальцем у небо. Він дуже багато зіграв за національну збірну, пограв у Європі. Від нього дуже багато залежить у цій команді.

— Як Ярмоленка називають у збірній молодші партнери — Андрій чи Миколайович?

— Звісно, Миколайович.

— Після останнього матчу з Угорщиною Мальдера сказав, що команді бракувало лідера. Хто в нинішній збірній може жорстко поговорити з партнерами, коли це потрібно?

— Думаю, лідери залишилися ті самі. Насамперед це Миколайович, Миколенко, Коля Матвієнко — хлопці, які багато разів викликалися до національної збірної, у яких уже понад 50 ігор. Усі вони можуть це зробити.

«Мальдера усім довіряє і кожному дає шанс»

— Проти Грузії Мальдера провів масштабну ротацію. Чим він пояснював такі зміни?

— Та особливих пояснень не було, це рішення тренера. Було чотири матчі за короткий період, а це дуже багато. Також це можна пояснити тим, що Мальдера усім довіряє і кожному дає шанс. Тому треба намагатися скористатися цим шансом на максимум.

— Без Миколенка проти Північної Ірландії зліва зіграв Матвієнко, а ви не потрапили навіть до заявки. Як ви сприйняли це рішення?

— Тренеру завжди видніше. Це його рішення, і, на мій погляд, його не треба засуджувати. Він так бачить, так хоче. Значить, на той момент це було правильно.

— Поразка від Північної Ірландії з рахунком 0:3 стала несподіванкою. Що не вийшло в команди в тому матчі?

— Звісно, це сюрприз. Неприємна історія. Але треба працювати над помилками й рухатися далі. Попереду ще дві гри, у яких потрібно здобути позитивний результат. Тоді вже будемо бачити, як воно буде. Треба розібратися, чому так сталося, зробити висновки й не повторювати цих помилок на полі.

— Після цього матчу до роздягальні заходив Андрій Шевченко. Що він сказав команді — це була жорстка розмова чи підтримка?

— Давайте залишимо це в роздягальні. Що він сказав, то сказав команді. Деталей розмови не розкриватиму.

— Після перемоги над Угорщиною — нічия і дві поразки. Чого збірній не вистачило, щоб набрати більше очок?

— Навіть не знаю. Перемог не вистачило. Треба було виходити на поле й вигравати, але вийшло так, як вийшло. Ніхто такого не хотів і не очікував. Але ми маємо цей результат, повинні його приймати, рухатися далі й робити висновки.

— Мальдера на післяматчевій пресконференції припустив, що частина гравців не звикла до високої інтенсивності. Ви пограли в Бельгії та Хорватії. Темпу нинішньої УПЛ достатньо, щоб одразу перейти на рівень збірної?

— Якщо брати, наприклад, показники датчиків, то темпу, думаю, достатньо. Але у збірній рішення треба приймати набагато швидше, тому що туди викликають найкращих гравців.

Я б більше оцінював різницю саме за швидкістю прийняття рішень. Треба швидше приймати правильні рішення й менше помилятися. В УПЛ твоя помилка не обов’язково вирішить долю гри. А на рівні збірних суперник може нею скористатися, тому що там хлопці на багато рівнів сильніші. Вони можуть мати один шанс за гру, забити — і ти програєш. Думаю, різниця більше в цьому.

— Що Мальдера сказав команді наприкінці збору, перед поверненням гравців до клубів?

— Подякував за збір, за ігри. Побажав успіхів у клубах і сказав готуватися: попереду ще дуже відповідальні матчі, треба буде приїжджати й перемагати.

— Команда ще вірить у перше місце? Тепер потрібно, щоб очки втрачали й суперники.

— А хто міг повірити, що після чотирьох ігор ми будемо на третьому місці? Звісно, треба вірити, усе може бути. Але насамперед треба розраховувати тільки на себе й виграти дві гри. А далі вже як буде, так буде.

— Самі чекаєте на виклик у листопаді? Мальдера щось говорив про ваші перспективи на наступний збір?

— Ні, нічого не казав. Звісно, хотілося б, але побачимо, як буде. Якщо добре проявлю себе у найближчих матчах за ЛНЗ, сподіваюся, викличуть. Якщо ні — значить, буду працювати далі, щоб викликали.

— У медіа ширились чутки, що нібито в Забарного почалася зіркова хвороба. Помічали щось подібне під час свого перебування в збірній?

— Нічого такого я не помічав і, якщо чесно, дуже здивувався, побачивши цю інформацію в медіа. Ілля на тренуваннях поводився як справжній професіонал.

«Хочеться здобути результат не гірший, ніж торік. Але треба працювати далі, а не мріяти»

— Давайте поговоримо трохи про клубні справи. ЛНЗ після срібного сезону набрав вісім очок у семи матчах. Боротьба за медалі залишається метою?

— Якщо не будемо ставити собі за мету боротьбу за медалі, то, у принципі, можна й не починати чемпіонат, не виходити на поле. Тоді неважливо, перемагаємо, програємо чи граємо внічию.

Звісно, є цілі, є бажання. Хочеться здобути результат не гірший, ніж торік. Але треба працювати далі, а не мріяти. Виходити на кожну гру й хотіти перемагати. Усі цього очікують, усі хочуть.

— Що потрібно виправити, щоб повернутися до боротьби за високі місця?

— Реалізовувати свої моменти. У нас було дуже багато стовідсоткових нагод, які ми просто не використали. Якби забивали, могли б бути зовсім на іншому місці.

— Ви стали першим представником ЛНЗ у національній збірній. Кого із ваших партнерів у клубі ви б хотіли побачити у збірній?

— Навіть не знаю. Це ж не залежить від того, кого я назву. Але вважаю, що багато хлопців заслуговують хоча б на шанс своєю працею та грою. Торік ми зайняли друге місце, протягом довгого часу демонстрували стабільний результат.

— У медіа з’являлася інформація про інтерес Шахтаря до вас. Наскільки це відповідає дійсності?

— У мене чинний контракт із ЛНЗ, і зараз я повністю зосереджений на виступах за цей клуб. Тому не вважаю за потрібне коментувати подібні чутки.

Бліц: Мбаппе для ЛНЗ та прізвисько Лань

— Проти кого зі збірників найважче грати на фланзі? І як успіхи в цих дуелях?

— Напевно, проти Віті Циганкова. Я з ним найчастіше зустрічався. Граємо один проти одного з перемінним успіхом, скажімо так (сміється, — прим. А.П.).

— Хто зі збірної міг би виступати в стендапі, у кого найкраще почуття гумору?

— Зубков і Яремчук – приколісти ще ті. Та й загалом усі старожили збірної.

— Чий музичний плейлист у збірній ви б заборонили?

— Ой, не знаю. Усі ж у навушниках.

— Які прізвиська вам давали партнери? Було щось смішне?

— Лань, Драмба.

— Чому Лань і звідки пішло це прізвисько?

— Багато бігав, робив забігання — от і називали Ланню. Хто придумав, не знаю, якось спонтанно виникло. Так називали і в Кривбасі, і в Бельгії. Пам’ятаю, навіть у місцевих газетах так писали, потім — в інтернеті. Я спочатку й не знав, мені показали: «Ой, дивись – тебе ланню називають» (сміється, — прим. А.П.).

— Уявіть, що ви на день стали президентом ЛНЗ із необмеженим бюджетом. Якого футболіста підписали б першим?

— Якщо обирати одного, то Мбаппе.

— Вирішальний пенальті за збірну: самі берете м’яч чи віддаєте досвідченішому?

— Я ж не пенальтист, так що віддав би комусь.

Фото - ЛНЗ