Государство хочет годами охранять должностных лиц после отставки, а членов семьи президента - пожизненно.

Повномасштабна війна змусила державу по-новому подивитися на безпеку людей, від яких залежить ухвалення ключових рішень. Законопроєкт № 15590, який зареєстрували у Верховній Раді депутати, пропонує розширити систему державної охорони. Під захист УДО хочуть додатково взяти вище військове керівництво, окремих членів Ставки та РНБО, а в окремих випадках — навіть народних депутатів.

Зміни не обмежуються новим списком охоронюваних осіб. Автори пропонують збільшити штат Управління державної охорони України з 2993 до 5500 осіб, залучити до охорони СБУ та Національну поліцію, а також залишати державну охорону за окремими посадовцями ще роками після завершення їхніх повноважень.

При цьому законопроєкт зачіпає і значно більш чутливу тему — захист родин високопосадовців. Для членів сім’ї Президента пропонується довічна державна охорона за визначених у проєкті умов. Для родин інших охоронюваних осіб передбачені окремі строки захисту.

Усе це означає не лише нові правила безпеки, а й додаткові витрати для держави. Тож разом із питанням захисту посадовців постає інше: скільки коштуватиме така система та чи вистачить державі ресурсів для її реалізації під час війни.

Які зміни пропонуються

Законопроєкт пропонує внести зміни одразу до кількох законів, які регулюють державну охорону, діяльність СБУ, поліції та інших органів сектору безпеки.

Під час війни, за твердженням авторів, під загрозою перебувають не лише Президент чи інші найвищі посадовці держави. Російські спецслужби можуть розглядати як цілі і військових командирів, керівників розвідки, СБУ та інших людей, які ухвалюють рішення у сфері оборони.

Саме тому автори хочуть розширити перелік осіб, яких держава охоронятиме під час воєнного стану, а також передбачити захист для деяких посадовців після завершення їхньої роботи.

Хто отримає державну охорону

Йдеться, зокрема, про Головнокомандувача ЗСУ, начальника Генерального штабу, голову СБУ, керівника Служби зовнішньої розвідки, керівника розвідувального органу Міноборони та міністра внутрішніх справ.

Окремий механізм передбачений для тих, хто не входить до основного переліку. Якщо виникне реальна загроза життю або здоров’ю члена Ставки Верховного Головнокомандувача чи РНБО, Президент зможе надати йому державну охорону за відповідним поданням.

Схожий механізм пропонують запровадити і для народних депутатів. Якщо під час війни виникне загроза їхньому життю, Президент зможе ухвалити рішення про надання охорони за поданням Голови Верховної Ради або начальника УДО.

При цьому Голова парламенту зможе отримувати від органів безпеки інформацію про загрози для народних депутатів.

Охорона після відставки — ще на 5 або 10 років

Одна з найбільш помітних змін стосується людей, які вже залишили свої посади.

Законопроєкт передбачає, що визначені ним посадовці та військові керівники зможуть перебувати під державною охороною ще п’ять років після припинення повноважень.

Для окремих категорій цей строк буде довшим — до десяти років. Йдеться, зокрема, про людей, які входили до складу Ставки Верховного Головнокомандувача або РНБО, а також про Голову Верховної Ради та Прем’єр-міністра, які працювали у період так званої Війни за Незалежність України, як цей період визначено в законопроєкті.

При цьому передбачені обмеження. Наприклад, охорона не поширюватиметься на осіб, щодо яких набрав законної сили обвинувальний вирок із покаранням у вигляді позбавлення волі.

Що буде з родинами посадовців

Для родичів, які проживають разом із посадовцем, пропонується передбачити державну охорону протягом усього строку його повноважень та ще одного року після їх завершення.

Є й більш жорсткий сценарій. Якщо посадовець загине насильницькою смертю через свою державну діяльність, його родина зможе отримувати охорону протягом усього періоду воєнного стану та ще п’ять років після його припинення або скасування.

Для членів сім’ї Президента України за визначених у проєкті умов пропонується довічна державна охорона.

Водночас автори передбачили випадки, коли така гарантія може припинятися. Зокрема, якщо Президента усунули з посади в порядку імпічменту. Для передбаченого законопроєктом періоду Війни за Незалежність також згадується можливість припинення охорони у разі рішення Верховної Ради про самоусунення Президента від виконання конституційних повноважень.

УДО хочуть збільшити майже вдвічі

Розширення переліку людей, яких потрібно охороняти, потребує і додаткових людей.

Тому законопроєкт пропонує збільшити граничну чисельність УДО з нинішніх 2993 до 5500 осіб.

Але однією лише УДО система не обмежиться. Автори пропонують зобов’язати СБУ та Національну поліцію сприяти Управлінню державної охорони у забезпеченні безпеки визначених посадовців.

Зміни торкнуться і самої СБУ. Проєкт передбачає, що підрозділи, які займаються оперативно-бойовою діяльністю та спеціальними заходами, у період воєнного стану мають налічувати не менше 10 тисяч осіб.

Таким чином, фактично пропонується створити ширшу систему, у якій охороною посадовців займатиметься не лише УДО, а й інші силові структури.

Скільки це коштуватиме

Якщо штат УДО збільшать на понад 2500 людей, державі доведеться витрачати більше на зарплати, забезпечення, техніку, транспорт, навчання та інші потреби.

Автори законопроєкту визнають, що його реалізація потребуватиме додаткових бюджетних видатків. При цьому конкретну суму вони не називають. Необхідні кошти, за задумом авторів, УДО має визначати під час підготовки своїх бюджетних запитів на відповідні роки.

Тобто остаточна вартість реформи стане зрозумілою лише після того, як буде визначено реальні потреби нової системи охорони.

І саме це може стати одним із найбільш дискусійних питань під час розгляду законопроєкту. Адже йдеться про суттєве розширення державної охорони та штату силових структур у той час, коли бюджет країни працює в умовах повномасштабної війни.