"Номер один и номер два вакантных": Цыткин разобрал игру вратарей "Динамо" - Вячеслава Суркиса, Нещерета и Ольхового
Голкіперська позиція в Динамо останнім часом викликає чимало запитань. Травма Руслана Нещерета, нестабільність молодого В'ячеслава Суркіса, якого нещодавно розкритикували за результативну помилку в матчі УПЛ проти Вереса (2:1), та загадкові трансфери на кшталт підписання Іллі Ольхового – усе це потребує фахового погляду.
Сайт «Український футбол» поспілкувався з колишнім воротарем та екснаставником юнацьких збірних України Володимиром Циткіним. Фахівець зі своєї точки зору проаналізував останні ігри і події, пов’язані з динамівськими голкіперами.
«З таким прізвищем у Динамо... Я не уявляю, як на В’ячеслава Суркіса взагалі можна тиснути»
– Володимире Борисовичу, у матчі з Вересом В'ячеслав Суркіс припустився результативної помилки. На вашу думку, що це було: технічний брак, нестача досвіду чи психологічний тиск?
– Думаю, що психологічного тиску на нього жодного немає. Тиск, швидше за все, буде на тренера, ніж на молодшого Суркіса. З таким прізвищем у Динамо... Я не уявляю, як на нього взагалі можна тиснути і хто це робитиме.
Щодо пропущеного голу Суркіса, то тут проблема в іншому, – це 50% техніки і 50% невміння зіграти на перехопленні. Того моменту можна було просто не допустити.
Але якщо дивитися ширше, то це хронічна проблема майже всіх наших українських воротарів: вони не вміють грати на виходах. В основному топчуться на лінії воріт, коли йде флангова передача або подача з кутового. Той же Лунін чи Трубін мають схожі проблеми. Виняток становлять хіба що Різник, Домчак, а також Марченко, які намагаються грати на виходах.
– Чому цей компонент настільки складно дається нашим голкіперам?
– Гра на виході – це чи не найскладніший елемент гри воротаря у футболі. Цей технічний елемент неможливо повноцінно натренувати штучно, тут потрібна постійна ігрова практика. На тренуванні змоделювати ігрову ситуацію вкрай важко, адже для цього треба залучити 10-15 польових гравців, які більшість часу просто простоюватимуть, тому жоден тренер не буде цього робити.
У грі є безліч факторів, які збивають, і воротар повинен миттєво їх аналізувати і приймати єдине правильне рішення. Тому більшість голкіперів воліє не ризикувати і залишається на лінії.
– Ця помилка не зламає молодого Суркіса психологічно?
– Абсолютно впевнений, що не зламає. Він достатньо помилявся і до цього: і на зборах, і за збірну U-19. Там були серйозні огріхи саме на виходах. Тим паче, ще раз підкреслю: з таким прізвищем у клубі я сумніваюся, що його взагалі може щось зламати.
«Ольховий? Трансферна політика Динамо абсолютно непередбачувана і нелогічна»
– Руслан Нещерет вибув через травму. У Динамо є ще Ілля Ольховий. Зважаючи на те, що Костюк вдається до постійної ротації, чи є ймовірність побачити Ольхового в найближчому матчі проти Карабаха?
– Ймовірність надзвичайно низька. Як би там не було, Суркіс уже зіграв кілька матчів. Міняти воротаря і тасувати склад перед відповідальною єврокубковою грою – неправильно. Ольховий ще навіть не дебютував за Динамо в офіційних матчах. Якби тренерський штаб планував його ставити, йому б обов'язково дали ігрову практику в УПЛ, щоб підготувати психологічно. А так це було б нелогічно і непрофесійно. Я впевнений, що проти Карабаха гратиме Суркіс.
– А для чого тоді взагалі Динамо купувало Ольхового? Які в нього перспективи у київському клубі?
– Трансферна політика Динамо абсолютно непередбачувана і нелогічна. Мені важко відповісти на це запитання. У них були свої воротарі приблизно такого ж рівня і віку – Моргун (25 років) та Ігнатенко (23 роки). Мені незрозуміло, навіщо продали їх і взяли Ольхового. Ілля – непоганий перспективний воротар, але сказати, що він сильніший за тих, хто був у структурі клубу, я не можу.
До того ж, йому 23 роки. Це вже дуже серйозний вік. Щоб прогресувати, треба 2-3 роки стабільно грати на хорошому рівні. Незрозуміло, навіщо Динамо підписало Ольхового, якщо не дає йому грати, але це вже запитання не до мене, а до керівництва клубу.
«Нещерету поки складно відповідати рівню такого клубу, як Динамо»
– Давайте поговоримо про Руслана Нещерета. У минулому сезоні він був номером 1 в Динамо, хоча вболівальники та експерти часто його критикували за помилки. Що думаєте про нього?
– Скажу прямо: на мою думку, Нещерету поки складно відповідати рівню такого клубу, як Динамо. У нього є проблеми з грою на виходах, ногами, читанням гри та взаємодією з обороною. Також, на мій погляд, йому ще потрібно суттєво додати в технічній підготовці та загальному розумінні воротарської гри.
Клас голкіпера завжди визначається тим, скільки він пропускає. Класний воротар, навіть граючи за посередню команду з поганим захистом, пропускатиме менше, бо він вміє керувати обороною. Для того, щоб підказувати партнерам, треба розуміти тактику гри кожного футболіста на полі. А зараз воротарі мовчать не тому, що не вміють говорити, а тому, що просто не знають, що саме треба підказувати. Рівень тактичної підготовки воротаря повинен бути на рівні знань головного тренера, позаяк на полі воротар керує гравцями на всіх позиціях і напряму впливає на темп, розвиток гри команди, тактичні побудови та зміни тактики вже безпосередньо у грі.
– Як би ви тоді оцінили реальну ієрархію голкіперів у сьогоднішньому Динамо? Хто номер один, два і три?
– Скажу так: номер один і номер два наразі у Динамо вакантні – їх просто немає. А номер три – це всі інші голкіпери, які зараз є в команді.
– Хто, на вашу думку, з воротарів УПЛ міг би підсилити Динамо і стати номером 1? Ясна річ, що Різника до уваги не беремо, бо це нереальний трансфер в нинішніх умовах.
– Той же Марченко, який зараз непогано виступає в Карпатах. Він грав в Оболоні, був весь час на виду в Києві. Йому тільки 19 років. Є досвід гри в УПЛ. Тоді б логіка його підписання в Динамо була б очевидна. От чому б Динамо було його не взяти? Натомість вони купують Ольхового. Те, що Марченко пішов з Оболоні, – це для нього великий плюс, бо зараз у Карпатах з голкіперами працюють такі класні фахівці, як Богдан Шуст та Юрій Шевчук. Я вважаю, що вони можуть зробити з нього дійсно класного непересічного воротаря. Тобто для самого Марченка цей перехід – це однозначно крок уперед і правильний розвиток.
Фото - ПФЛ
