Журналист: "Насколько плохим должен быть Герреро, чтобы мариновать его в запасе два матча как патисон?"

Журналіст Михайло Співаковський висловив вісім думок за підсумками матчу "Динамо" з "Університатею".

1. Лише мені здалося, що між матчами пройшов не тиждень, а максимум один Hydration Break? Той самий склад Динамо. Той самий абсолютно виїзний за ментальністю суперник. Той самий одноманітний сценарій гри. Настільки явний “День Байбака”, що в якийсь момент шукаєш на полі не Шапаренко з Редушком, а Білла Мюррея з Енді Макдауел.

2. Університатя в перші 70 хвилин навіть не намагалася робити з себе Кабо-Верде проти Аргентини. Типовий безпросвітний Парагвай проти Німеччини. Стояли в площині воріт, коли вдавалося - відбивалися від кросів. Коли не вдавалося - дивилися в бік VAR (а там сьогодні малювали краще ніж зазвичай в УПЛ) чи язичницькі молилися на поперечину. Динамо наче і створювало моменти, і навіть забивало. Піхальонок за допомогою рикошету, виконав Мессі - допоміжною правою віддав на Лаутару Редушка. Якщо йти за естетикою - все круто. Але з нюансом в кілька сантиметрів.

3. Структурно киян тягнуло праворуч. Головний механізм - закидушки на Піхальонка в напівфланг біля Волошина, бо Назарій трусив дредами в районі бровки, а Кенджора як герой старого анекдоту - стабільно залишався в крамниці. Редушко активно почав, але потім про лівий фланг майже забули. Ну й явно не полагодив “розвал-сходження” вихід Ярмоленка, який розчарував декого з інсайдерів, зігравши в єврокубках.

4. Нічого хорошого не скажу і про розподіл обов’язків в центральному трикутнику. В ролях другого плану на м’ячі всю гру перебував Бражко - причому, що в білд-апі, що в позиціонці. Десь між ним та капітаном Піхою розчинився Шапаренко. І тільки Піхальонок копіпастив самого себе епохи Дніпра-1: я є все і все є я. Допоки вистачало пального.

5. Підходи, удари, напівмоменти створювалися, але все якось за інерцією. Підозра, що це може тривати 180 хвилин, викликала нервову посмішку: “Та ну ні, так просто не буває”. Хрін там - з Динамо буває. В якийсь момент здалося, що у киян в полі грає 10 ферранів торресів. Динамо страждало, Університатя терпіла і потроху вибігала в контри.

6. Згоден з патронами: наскільки поганим має бути Герреро, щоб маринувати його в запасі два матчі ніби патісон? Ну й в воротах у румун може не Унаї Сімон, але людина, яка не пропускала від Динамо майже 400 хвилин поспіль! Нагадаю, що Неофітус Міхаїл стояв у пам’ятних матчах киян проти Пафосу.

7. В екстратаймі запах сірководню став настільки гострим, що навіть Ігор Степанович збивався на середньовічні заклинання. А крики “Міхаїл!” змушували здригатися на дивані і озиратися навколо себе.

8. Про серію пенальті треба написати щось дотепне і метафоричне. Обмежуся тим, що вирішальний м'яч забила людина, яка можливо більше за інших хотіла зробити все, щоб Динамо якомога частіше грала в цьому році саме в Європі - Джастін Лонвейк.