Экс-игрок сборной Бельгии и "Дженоа" завершил карьеру в 26 лет

Центральний захисник розпочав кар’єру в «Стандард Льєж» і приєднався до молодіжної системи «Інтера» у 2015 році, всього за кілька днів після свого 16-річчя. Очікувалося, що він стане ключовим гравцем основної команди, але його прогрес зупинили серйозні травми.

Ванхейсден грав на правах оренди у «Стандард Льєж», «Дженоа», «АЗ Алкмар» та «Мехелен», перш ніж остаточно покинути «Інтер» у червні 2025 року. Влітку він став гравцем «Марбельї» як вільний агент і провів сім матчів у цьому сезоні, але ще одна травма стала останньою краплею.

Ванхейсден опублікував прощальний лист у своєму Instagram:

«Сьогодні я приймаю рішення, якого ніколи не думав, що доведеться прийняти у цьому віці. Після 22 років у футболі — від четвертого року життя до сьогодні — моє життя як професійного футболіста добігає кінця.

Футбол зробив мене тим, ким я є сьогодні. Він дав мені життя, про яке я ніколи не мріяв у дитинстві. Від підтримки улюбленого клубу разом із батьком на стадіоні «Склессін», до сотні власних матчів, до голів для ультрас та честі бути капітаном. Потім була можливість дебютувати за національну збірну та грати у Серії А. Все це здавалося нереальним на початку кар’єри.

Останні кілька років були дуже важкими. Травми, операції, уколи, ліки… Я робив усе, щоб повернутися, але з кожним разом ставало важче. Постійно шукав свій рівень, занадто часто грав через біль і жив після кожного тренування чи матчу в невизначеності, як відреагує моє тіло наступного дня. Я боровся, щоб стати гравцем, яким хотів бути, але завжди з’являлася нова боротьба.

У серці я завжди хочу бути футболістом, але моє тіло вже давно каже «досить». І саме тому — з поваги до себе, свого здоров’я та відповідальності як батька — я приймаю це рішення.

Пишучи це, відчуваю нереальність. Але я хочу жити без болю, грати з сином і насолоджуватися часом із родиною… Я не знаю, як буде без футболу, але тепер дізнаюся».