"Думаю, этот сезон уже доигрывать не будут". Игрок "Шахтера" Судаков - о футболе во время войны

(публикуется на языке оригинала)

Із початком повномасштабної війни в Україні чемпіонат країни з футболу, як і всі інші національні змагання, було призупинено на невизначений термін. У сезоні 2021/2022 команди української першості встигли провести здебільшого по 18 ігор, тільки два клуби - 17. Чи будуть догравати цей сезон УПЛ і як це відбуватиметься, наразі невідомо. А більшість клубів-учасників не можуть продовжувати тренувальний процес на належному рівні через високий рівень небезпеки.

Наприклад, "Шахтар", який був лідером на момент зупинки змагань, відпустив своїх легіонерів до інших команд за кордон, ще кілька його гравців зуміли виїхати з України як багатодітні батькі, інші ж залишаються в країні, але розкидані по різних містах. Так само в Україні залишився і півзахисник Георгій Судаков.

"Що я відчував, коли почалась війна? Тільки відчуття страху і нічого більше. Відчуття нерозуміння якогось, адже не усвідомлюєш, що відбувається, не розумієш усієї ситуації. Ти чуєш усі ці постріли, бомби літають десь поруч, і ти думаєш про те, що з хвилини на хвилину воно й до тебе прилетить додому", - зізнався гравець під час інтерв'ю Суспільне Спорт.

Родина футболіста певний час перебувала в Києві, адже не могла знайти варіант, де можна було б зупинитись у інших безпечніших українських містах. Так, Георгій зміг виїхати на захід країни лише 4 березня.

"Ми їхали дві доби. Виїхали о сьомій ранку і лише о сьомій вечора приїхали до Бердичева, хоча це 150 кілометрів від Києва. Там переночували і на наступний день ще за 8 або 9 годин доїхали до Львова. Дорогою були проблеми з бензином. Адже ми доїхали до Бердичева та зупинились, бо закінчувалось пальне. Не було, де заправитись. У нас залишилось пального на 80 кілометрів, а від Бердичева до Житомира було 40 кілометрів, і ми просто з надією їхали до Житомира. Якби не заправились, то, напевно, там би і стояли", - розповів футболіст.

Георгій зазначив, що після приїзду до Львова відчув полегшення, адже в місті було більше не чути вибухів. Водночас психологічного тиску додавало те, що він був далеко від домівки. За словами півзахисника "Гірників", він постійно контактує з близькими через соціальні мережі. Каже, що майже всі знайомі вже виїхали з Києва.

"Увесь час, поки знаходився в Києві, то не думав про футбол. Думав, як гарантувати безпеку родини, як нам виїхати, щоб бути в безпеці. Потім, коли вже приїхав до Львова, то почав більше думати про майбутнє, про футбол, що треба продовжувати тренуватись. Так, зараз іде війна, але я - професійний футболіст. Мені не можна втрачати час. Намагаюсь думати і про це, але важко. Ми [у "Шахтарі"] зараз загалом тренуємось тільки індивідуально або вдається іноді з кимось пограти у футбол", - зазначив спортсмен.

У Львові Георгій часом допомагає в гуманітарному центрі, який облаштували на "Арені Львів". Ще в грудні цей стадіон приймав матчі чемпіонату України, а наразі є прихистком і транзитним пунктом для тисяч тимчасово переміщених осіб, які тікали і тікають від війни у своїх регіонах. Інтерв'ю з гравцем якраз було записано в чаші львівської арени.

"Я провів один матч на цій арені. Ми грали зовсім нещодавно за збірну України U21 проти Сербії. Ми виграли 2:1, і я забив вирішальний м'яч тоді. Напевно, наразі це одна з найбільш видовищних ігор у моїй кар'єрі, що дуже добре запам’ятовуються. Неймовірна атмосфера у Львові. Тут люди живуть футболом. Карантин же був, і не можна було вболівальникам прийти. Але на нашу гру дозволили. І на стадіоні було, може, десять тисяч осіб. Ми тоді отримали дуже велике задоволення від матчу, кайфували від футболу. Коли згадуєш ці емоції, стає дуже важко. Хочеться повернутись і знову це відчути", - розповів Судаков.

Попри всі обставини, хавбек продовжує підтримувати фізичну форму. За словами гравця "Шахтаря", він тренується разом із футбольним клубом "Львів", а також займається в тренажерній залі. Однак Георгій зазначив, що ці навантаження далекі від тих, що були під час змагального сезону. На запитання, що буде ж з чемпіонатом України, півзахисник відповів із сумом:

"Думаю, цей сезон уже догравати не будуть. На мій погляд, зараз навіть у багатьох команд не буде фінансування, і мені здається, у найближчому майбутньому футболу в Україні не буде".

Наостанок футболіст зазначив, що зараз спортсмени мають допомагати Україні як фінансово, так і поширюючи правдиву інформацію про війну, яку розв'язала Росія за підтримки Білорусі. Головне - не мовчати.

"Професійні спортсмени можуть підтримувати Україну зараз фінансово, гуманітарної допомогою. Узагалі не лише атлетам, а й усім популярним людям треба давати розголосу цій ситуації, щоб у всьому світі знали, що тут відбувається. У Росії людям брешуть, для них усіх тут якась «воєнна операція», а в нас справжня війна. Не можна про це мовчати.

Я теж намагаюсь про це розповідати. Навіть у цьому інтерв’ю. Потрібно, аби люди знали, як тут складно, яка тут ситуація в Україні. Неважливо, якою мовою ти говориш, зараз важливі людські якості. Треба допомагати людям, як можеш", - підкреслив гравець.