Дмитрий ПОВОРОЗНЮК: "Война задела всех напрямую или косвенно: мой родной брат в ВСУ, знакомый отдал рабочие автомобили волонтерам, мои родители и родители жены приняли в своих домах по 15 незнакомых людей"
(Публикуется на языке оригинала)
Ведучий проекту Tribuna.com "Трендець" Дмитро
Поворознюк у своєму Instagram висловився про вiйну України з Росiєю.
"Війна… вона зачепила всіх напряму або дотично.
У Рівному та західних областях не відчувається пекло Маріуполя, Харкова, Волновахи, Охтирки та інших міст які постійно під обстрілами. Але весь регіон працює для допомоги в критичних місцях.
Кілька особистих історій:
1. Мій рідний брат в ЗСУ. Є родичі в інших структурах які захищають Україну.
2. Маленька пекарня в селі біля Рівного працює без перерви і відправляє хліб до Харкова.
3. Мій знайомий віддав робочі автомобілі волонтерам.
4.
Барбер у якого я стрижуся в Рівному має на кредитці мінус 20к, але два
рази на тиждень їде під Київ для евакуації людей. Він кілька разів
потрапив під обстріл.
5. Мій партнер з паріматч має російський
паспорт. З першого дня він критикує росію, забанений і нев‘їздний тепер
додому. Він хоче отримати Український паспорт і зараз організував у
Хусті поселення для біженців на 1000 людей.
6. Мій кум із Севастополя. Його родина в Коломиї, а він залишився в Києві і волонтерить, показує друзям із Криму реалії війни.
7.
Мій найкращий друг застав початок війни в сонячній Колумбії. Він працює
в айті. На третій день війни він вилетів рейсом Богота - Х’юстон - Нью
Йорк - Мілан - Краків до українського кордону, щоб займатися евакуацією
людей.
8. Мої батьки та батьки дружини прийняли в своїх будинках по 15 незнайомих людей.
9.
Мій друг пастор встигає годувати людей, молитися, проповідувати,
відправляти гуманітарку, селити біженців, вінчати молодят і їздити під
Київ для евакуації.
10. Друг попросив знайти в Київ медикаменти для лікарні - за годину в Рівному знайшли і купили 5 ящиків і доставили в столицю.
11. Знайомий привіз із Бельгії цілий бус теплих речей і кариматів. Розвернувся і поїхав в Європу за новою гуманітаркою.
Вся
країна об‘єднана однією ціллю - допомога своїм людям. Ми можемо не
знати один одного, ми можемо не тримати зброю в руках, але багато людей
роблять речі, якими я пишаюся. Про цих людей не напишуть в телеграмі чи
на сайті, їх не покажуть по відео. Їм це не потрібно.
І таких людей мільйони в Україні та по світу".


