Приз "За честь флага Украины" получил "Днепр"

Підсумкова таблиця чемпіонату України — це лише верхівка багатогранного вітчизняного футболу. Крім визначення призерів та аутсайдерів, турнір у вищій лізі називає лауреатів за різноманітними «номінаціями» — найпотужнішою атакою і найнадійнішою обороною, вольовими якостями та агресивністю в гостях...

Усе це та багато іншого визначає безпристрасна статистика, а кращих гравців за амплуа називають за підсумками вже менш об'єктивних опитувань. До речі, і заяви щодо прогресу чи регресу чемпіонату краще робити не голослівно, а хоча б порівнюючи показники «призів великого футболу» цього та попереднього сезону. Що ми й пропонуємо сьогодні нашим читачам.

А насамперед нам — «Україні молодій» хотілося б відновити ще одну традицію, яка, можливо, дозволить зробити популярнішим поняття патріотизму в українському футболі. Йдеться про виховання у клубах кадрів для національної збірної. Погодьтеся, що команда, яка не пішла легким шляхом купівлі закордонних гравців і при цьому готує виконавців рівня першої команди країни, заслуговує на окрему відзнаку. Тому з цього року ми встановлюємо приз «За честь прапора України». Сподіватимемося, конкуренція в боротьбі за цей кубок зростатиме, інакше з часом в українській «вишці» можуть з'явитися клуби, які підготували найбільше «збірників» для Румунії, Сербії чи Хорватії.

Своєрідним девізом нашого призу може стати вислів: «Чемпіоном можеш ти не стати, але гравців для збірної готувати зобов'язаний». Щодо технічних критеріїв, то «УМ» вирішила, що бали до нашої номінації заробляє гравець, який потрапив у заявку (18 чоловік) на матч збірної. Можна було б, звичайно, обмежитися лише переліком гравців, котрі виходили на поле, але це не повністю відповідатиме суті футболу. Бо в командній грі той, хто б'ється на полі, знає, що в тренера на випадок травми є більш-менш рівноцінна заміна, тому ролі запасного не варто принижувати.

Отже, в період з червня минулого року національна збірна України провела 11 матчів, в яких у заявочний протокол потрапляло 32 гравці, а на поле виходили 29. Базовою командою національної збірної преса називає «Дніпро», але, як показує «суха» статистика, насправді дніпропетровці перемагають київське «Динамо» в боротьбі за приз «За честь прапора» у запеклій боротьбі.

«Дніпро» мав у заявках на матчі збірної 11 своїх представників: Єзерський, Русол — по 11 матчів (усі — у стартовому складі), Шелаєв — 9 (6), Ротань — 6 (4), Радченко — 4 (1), Рикун — 2 (0), Назаренко — 2 (0), Матюхін — 1 (0), Венглинський — 1 (0), Кернозенко і Бідненко на поле не виходили.

Представництво «Динамо» — 8 гравців: Шовковський, Несмачний, Гусєв — по 11 матчів у стартовому складі (причому воротар — без замін), Федоров — 7 (6), Гусин — 5 (4), Дмитрулін — 1 (0), Бідненко — 1 (0), Рева — не грав.

Як бачимо, між двома кандидатами могла б виникнути і рівність «представництва», якби, скажімо, Венглинський не вийшов на поле на 90-й хвилині у Парижі, а Матюхін на 67-й — у Копенгагені. На випадок рівності представлених у збірній гравців у майбутньому приз дістанеться тій команді, кандидати від якої зіграли більше 50 відсотків матчів.

Додамо, що третім у цій номінації став «Шахтар», який делегував у збірну трьох футболістів: Тимощука — 10 ігор, Воробея — 10 (9) та Беліка — 6 (2).

У перспективі завдяки ліміту на легіонерiв позиції «Дніпра» стануть, схоже, слабшими, тоді як «Динамо» і «Шахтар», звичайно, запрошуватимуть до свого складу українців рівня збірної. Скажімо, з киянами на зборах уже працюють Ребров і Ротань, а з гірниками — потенційні збірники Свідерський та Шевчук.

"Україна молода"