15 декабря 2018 20:31
2

Максим ТЕЙШЕЙРА: "Киевское метро красивее парижского"

Французький легіонер донецького Олімпіка Максим Тейшейра приїхав в Україну в липні. І за короткий час зміг швидшо познайомитися з українською культорою і способом життя.

Футболіст навіть повіз додому в Париж українські сувеніри. Тепер у мами гравця буде вишиванка, а в бабусі – скарбничка.

Чесно кажучи, я мало знав про Україну до переїзду, – розповів футболіст в інтерв’ю прес-службі Олімпіка. – Україна ж так далеко. Коли я говорив зі своїми друзями, вони тільки і питали, як же я тут житиму. Перше, що я з собою взяв – це теплі речі, адже я чув про холодні зими. Ось що мене здивувало, так це те, що влітку тут так само спекотно, як і у Франції. Це був приємний сюрприз. Інший сюрприз – це люди. В Україні вони дуже хороші.


Коли ти їдеш з Парижа і переїздиш до Києва – ти не бачиш особливої різниці. Знаю, що люди тут живуть не багато, але коли гуляєш по місту, цього не помічаєш. Якось раз я бачив, як натовп штовхав автобус, тому що він не працював. У таксі у вас далеко не завжди просять пристібатися. Але це дрібні речі, особливої різниці немає. Був один раз з перекладачем в метро. Воно дуже красиве. Мозаїки, барельєф, малюнки різні. Набагато красивіше від паризького. Якщо порівнювати, в Парижі метро не огидне звичайно, але трохи брудне.


Ще помітив таку дрібницю, що люди стоять на червоне світло світлофора. Завжди чекають, поки буде зелений. У Парижі не так. Там йдуть, коли хочуть. Взагалі, люди в Україні більше поважають один одного, ніж у Франції.

У клубі мені пояснили, що воєнний стан нас ніяк не стосується, нема про що турбуватися. Хіба що на вулиці часто можна зустріти військових, але зараз в Парижі так само. Мені часто телефонує мама і питає, чи все нормально, чи потрібна мені охорона. Я завжди відповідаю, що все добре, ніяких проблем, ніякої охорони не потрібно. Працюючи в Києві, я відчуваю себе в безпеці.

Мені дуже подобаються вареники. Чесно кажучи, я не очікував тут зустріти хорошу кухню, але я вже спробував багато чого смачного. Деякі страви дуже близькі до португальських, особливо супи. Солянка, борщ. Ось борщ мені дуже подобається.

Чет меня стали подзадолбывать эти все легионеры, у всех вью как под копирку в стиле "а тут не так плохо, как я думал, и вообще почти все как у нас". Такое ощущение что они ожидали что у нас Припять по всей стране и зомби должны ходить по их ожиданиям. А потом неожиданно и люди тут нормальные и еду даже можно есть. Дикари, ей богу)))
паризьке метро то взагалі фільм жахів