Автор: голос звідусіль
Зарегистрирован: 01.04.2013
Последний визит: 01.03.2014
4 апреля 2013 10:08
1

Мій потяг до щастя. Типовий вагон

...... Очікуючи відправлення потягу з кінцевою зупинкою в Донецьку, ми сиділи в передостанньому вагоні набитому фанатами та фанатками величного Київського клубу, найбільше нас здивували пасажири які їхали посусідству з нами. Це були дві звичайні дівчини з розгубленими очами, судячи з вигляду вони були першокурсницями-заучками але всеж досить гарні. Вони настільки виділялись з по-між всіх інших... здавалось вони переплутали потяг. Мені було їх навіть шкода, я розумів (як мабуть і вони) що в вагоні крім них є декілька фанаток жіночої статі (дівчатами іх назвати тяжко) всі інші були чоловіки яких тяжко назвати джентельменами.

Вагон, по зав'язку забитий людьми  поволі почав котитись разом з усім потягом. Перші секунди руху супроводжувались радісними криками і вигуками після чого настала повна тиша. Якось не було бажання говорити про те що нас чекає найблищим часом і тому ми з Cаньком почали розмовляти про якісь зовсім неважливі, нецікаві речі. Поступово тема розмови ставала футбольною і навколо футбольною. Розуміючи що на бокових місцях сидять фанати з більшим виїздним досвідом Саня задав найнепотрібніше запитання " пацани а ви також на футбол"?, - "нє на хокей" буркнув  один з них, і знову всі затихли. 

-А ви куда? - Запитую в заучок навпроти

-Додому, - відповіла одна з них не відволікаючись від вікна

- В Донецьк?, 

- Ні в Корсунь,- відповіла інша без всякого бажання спілкуватись далі

Я розумів що Корсунь це недалеко від Києва і вони скоро виходять, для них це було дуже добре.

 Помалу виїжджаючи з столиці ми всеж зав'язали розмову з фанами що їхали на бокових місцях і навіть  підключали заучок в наші розмови. Інколи один з пацанів підходив і стукав ногою по нижній частині мого сидіння(туди зазвичай ложать сумки) і здавалось сидіння стукало йому у відповідь. Розмови були на досить цікаві, як для новачка, теми: виїзди , махачі , піро, та інші дурниці про які я ще ніколи не розмовляв. Людей в вагоні поступопо більшало, здавалось весь потяг переходить до нас. Як пояснили більш досвідчені; це все ті хто безкоштовно вписані виходять з хованок ( в основному з вантажних відділів вагона). Дістали такого і з під нашого сидіння. Він сказав що йому було жарко, але нормально.Далі мова йшла про всі можливі способи "вписаться" я як губка всмоктував всі методи безкоштовних подорожей на потязі. Я відкрив для себе що можна іздити...

продолжение ждать?