Микола МОРОЗЮК: "У центрі Донецька ходили люди з автоматами – п'яні, накурені, нанюхані – не знаю. В адміністрації вікна заліплені, шини, колючий дріт, ці прапори, б###ь, "ДНР"

Колишній гравець «Динамо» Микола Морозюк в інтерв’ю Тribuna.com розповів про окупацію Донецька в 2014 році.

– Яким вам запам'ятався Донецьк?

– Класне місто. Мені перший рік було дуже важко, я його взагалі не сприймав як місто. Це, напевно, більше просто з команди. Коли в тебе все погано йде – ти починаєш помічати все найгірше. В мене з'являлося пів дня – на літак, і в Київ: «Фух, я в себе дома».

Було дуже важко, але потім було дуже круто. Почали з'являтися друзі, обжився. Взагалі планував там залишитися жити. Був період, коли думав, що все, донецький «Металург» – це моє життя, тут закінчу, буду в клубі, житиму в Донецьку і так далі. До 2014 року я так думав, любив, але…

– Пам'ятаєте, як починалася окупація?

– Звичайно. Досить дивні речі. Ми сидимо з вами в центрі міста – отак вечеряв зі своєю дружиною, і йдуть люди з автоматами. П'яні, накурені, нанюхані – не знаю. Максимально бридкі, незрозуміло в чому, в лахмітті, поведінка максимально дика. І вони йдуть, щось кричать, з калашами.

І тут елітний ресторан, люди сидять, всі між собою: «Хто це такі?» А метрів за 200-300 адміністрація. Все, вже вікна заліплені, шини, колючий дріт, прапори ці, б###ь, «ДНР». Тоді ще навіть ніхто не розумів, що це, але я, наприклад, розумів по колірній гамі, що це точно не те, чого ми хочемо.

З точки зору спротиву ти не розумієш, що відбувається. Коли вже Слов’янськ і так далі – там уже були бойові дії. Але Донецьк – ми тільки чули десь далеко якісь вибухи. В Донецьку було спокійно, окрім оцих моментів. В кінці сезону ми зібралися, з аеропорту вилетіли, здається, в Нідерланди. Десь за 10 днів вмикаю телевізор, дивлюся – аеропорту вже немає. Тобто там уже максимальний треш. Зараз згадую – таке враження, що це в іншому житті взагалі не зі мною відбувалося. 11 років тому я був востаннє там, - сказав Морозюк.