17 февраля 2020 18:14
3

Владимир МАЗЯР: "На следующий день после игры с "Динамо" купил в салоне "Шкоду Октавию"

Дане інтерв’ю з колишнім тренером "Гірника-Спорт" та ПФК "Львів" має передісторію. Постійні читачі Footboom, напевно, звернули увагу, що раніше майже жоден матеріал, який стосувався персони Володимира Мазяра, не обходився без коментарів на форумі читача під "ніком" "Колючий Николай Семенович". Це були критичні, навіть образливі дописи. З огляду на те, що ФІО повністю співпадала з колишнім віце-президентом "Сталі" (Каменське), де раніше працював Мазяр, у нас відбулася телефонна розмова з Миколою Семеновичем. Справжній Колючий запевнив, що немає жодного відношення до форуму та критики тренера.


- Я рідко користуюсь Мережею, тим більше не залишаю коментарів. Але коли мені надіслали підбірку дописів, нібито залишених на сайті від мого імені, був дуже неприємно здивований. Це повна маячня! Знаю Володю давно, працювали разом і можу з впевненістю сказати, все що там було написано – це вигадки, це неподобство! Кому це було потрібно? Мабуть, хтось просто заздрить, або у такий спосіб вирішив звести рахунки.

Так, у Мазяра непростий характер, як і у багатьох з нас. Але ті гріхи, які йому приписують, то повна маячня, - підкреслів Микола Колючий.

Пізніше відбулося спілкування з самим тренером, який після насиченого, у всіх сенсах цього слова року, наразі знаходиться у творчій відпустці.

ПОПЕРЕДЖАВ КЕРІВНИЦТВО, ЩО ПОЧАТОК СЕЗОНУ БУДЕ НАДСКЛАДНИМ

- Володимире Івановичу, де ви проживаєте зараз?, - цікавлюсь у тренера.

- Останні 15 років моєю домівкою стало чудове місто Дрогобич. Останнім часом, після того, як мером став Тарас Ярославович Кучма, відбулись позитивні зміни. Ця людина пройшла АТО і за короткий час зробила багато гарних справ. Місто реконструювало центральну площу, при цьому не забуває і про соціальну та спортивні складові. В Дрогобичі відновили футбольну команду, яка виступає на Область, ведеться ремонт стадіону.

- Минулий рік для вас вийшов неоднозначним. З одного боку ви багато працювали, з іншого – навряд чи отримали задоволення. Це стосується і "Гірника-Спорт" і ФК "Львів". Погоджуєтесь?

- Вже пройшов певний час, тож я встиг зробити для себе аналіз. Знову всі думки про футбол – без нього своє життя не уявляю.


- І які висновки зробили?

- В "Гірнику-Спорт" я попрацював 8-9 місяців. У нас були і хороші матчі, але десь бракувало забитих голів. Деякі гравці покинули команду. Влітку від нас пішов Ігор Сікорський. Своєю грою він заслужив можливість зробити черговий крок в кар’єрі. В той же час ми не потягнули зарплати тих футболістів, яких хотіли бачити у своїй команді. Хоча президент, треба віддати йому належне, дуже старався.

Я попереджав керівництво, що початок сезону буде надскладним, але ударною може вийти кінцівка року. Адже форму набирав Хомченко, частину зборів пропустив Ліховідько, в статусі вільного агенту до нас прийшов голкіпер Ситников, який також тривалий час не тренувався. Ми невдало стартували, а потім потихеньку набирали хід.

- Перед зимовою перервою "Гірник-Спорт" видав переможну серію із трьох "сухих" перемог ("Оболонь-Бровар", "Чорноморець" та "Миколаїв"). Але вас в клубі вже не було.

- Мені запам’яталися слова колишнього тренера "Зеніту" Юрія Морозова, який говорив: "Важливо, що ти лишаєш після себе".

Я залишив хорошу команду. І "Гірник-Спорт" вже із Ігорем Жабченком на чолі довів, що може грати і досягати результату. Виходить збори і селекційна робота давали результат. В той же час відчувався брак забивного форварда. Але це вже головний біль нового керманича.

- Ваш перехід до ПФК "Львів" вийшов досить емоційним. В Горішніх Плавнях вас звинуватили майже у зраді.

- У восьмому турі ми на виїзді поступилися "Агробізнесу" - 0:4. Після гри президент підійшов і сказав, що ми будемо прощатися. Я мав на руках діючий контракт, але відповів: "Давайте, питань немає".

- Не було бажання переконати керівництво, що невдачі – тимчасові?

- Відчував, що можемо виправити ситуацію. В чемпіонаті графік був робочий – поєдинки з командами, які і самі грають, і тобі дають. При жеребкуванні Кубка вийшли на "Оболонь-Бровар", це також був шанс. Але після слів президента зрозумів, що говорити нема про що.

- Якщо ініціатива припинити співпрацю надійшла з боку Петра Каплуна, то чому згодом він почав звинувачувати вас у невиконанні контрактних зобов’язань? Погрожував штрафом.

- Зачекайте. Мене не змогли б заявити за "Львів", якщо був діючий контракт із "Гірником-Спорт". Ми розірвали контракт за обопільною згодою. Крапка.

- В яких ви зараз стосунках із президентом "Гірника-Спорт"?

- Ми нормально спілкуємось із президентом. Не шукайте тут сенсації.


- Добре. Виходить, що варіант з ПФК "Львів", який підвернувся так вчасно, це збіг обставин.

- У "Львів" мене запрошували на посаду спортивного директора. Головним тренером повинен був залишатись Богдан Блавацький. Такі були домовленості. Але зранку звільняють Блавацького і тренером призначають мене.

ПЕРЕД "ЛЬВОВОМ" СТОЇТЬ ЗАВДАННЯ ПОТРАПЛЯННЯ ДО ЄВРОКУБКІВ. БАЖАЮ ВДАЧІ

- Несподіванка?

- Так. Не може людина серцем і душею тренувати одну команду, а через одну хвилину полюбити іншу. Навіть незважаючи на те, що кольори "Львова" захищали добре відомі мені Борзенко, Бандура, Адамюк, яких я у свій час запрошував ще у "Верес". Але все одно було важко переключитись.

- В якому стані ви знайшли команду?

- Відчувалось, що "Львів" після серії невдалих матчів перебувала не в кращому психологічному стані. Були нюанси і в плані фізики. Зате вдалося підсилити склад деякими гравцями, які доводять, що ми не помилилися. Наприклад, Микита Татарков.

Ми непогано зіграли з "Зорею" (0:0), хоча другий тайм провели у меншості. Десь не повезло з "Карпатами". А в грі з "Олександрією", рахую, допустили дитячі помилки на рівному місці. Уявіть тільки, разом із кубковими матчами, судді мою команду покарали п’ятьма вилученнями і призначили в наші ворота стільки ж 11-метрових. То було весело.

А коли вилучають гравця, всі тактичні напрацювання ідуть шкереберть.

- Якщо розвивати цю делікатну тему. Ті вилучення і пенальті – це були суддівські помилки, чи все ж гравців?

- Десь 50 на 50. Навіть трішки більше помилялись судді. Наприклад, коли "Львів" грав з "Минаєм" на Кубок, ми більше володіли м’ячем, але за кожний фол нам давали "гірчичник". За перший тайм – п’ять жовтих карток!


- Як ви відноситесь до системи VAR?

- Позитивно. Нашим суддям потрібні відео повтори. Вони: "Тут – бачу, а тут – не бачу". VAR допоможе краще їм бачити. Будь моя воля, я б запровадив відео повтори і в Першій, і в Другій лігах.

- Добре відомий вам Володимир Адамюк несподівано для багатьох був переведений до дублю "Львова" . Чи була можливість повернути його в першу команду?

- Ні. Мені відразу сказали, щоб на Володимира я не розраховував. Наскільки розумію, в нього закінчувався термін дії контракту, а новий договір він підписувати не хотів. Тому і був відправлений тренуватися з молоддю.

- Запросити до тренерського штабу "Львова" Егіше Мелікяна це була ваша ініціатива?

- Так. Він займався тактикою, обговорювали з ним стартовий склад. Зараз саме на нього зробили ставку, як на головного тренера.

- Це правильний вибір?

- Тільки час покаже. Перед "Львовом" стоїть завдання потрапляння до єврокубків, бажаю виконати це завдання. В команді зібрані хороші футболісти, якщо проведуть підсилення складу, зможуть скласти конкуренцію.


ТІШУСЯ, КОЛИ КОМАНДА ПРОЯВЛЯЄ ХАРАКТЕР І РОБИТЬ КАМБЕК

- Ви є вихованцем львівського футболу і свого часу привернули увагу селекціонерів "Динамо". Але жодного матчу в складі "біло-синіх" не провели. Чому?

- В ті роки потрапити навіть у "Динамо-2" було, як казка! Можливо, десь не вистачило психології, або досвіду.

Уявіть, ще вчора ти купуєш білети на поїзд, щоб подивитись на стадіоні гру "Динамо" в Лізі чемпіонів проти топ-клубів світу, а вже сьогодні – ти сам гравець "Динамо". Команди, яка перемагала "Барселону" та "Реал"! Тренуєшся поряд із кумирами.

- Хто тоді був лідером "Динамо-2"?

- Непогано проявляли себе Денис Онищенко, Андрій Несмачний, Олександр Косирін, Олег Венглинський. Вийшло так, що ми майже разом були відправлені по орендам.

- Хто із фахівців мав особливий вплив на вашу кар’єру?

- Великий вплив на моє становлення, як тренера, зробив Микола Семенович Колючий. Допомагав, радив, підтримував. Ми з ним були, як одне ціле. А коли тренер відчуває таку підтримку з боку керівництва - виростають крила.

Мені пощастило працювати із Валерієм Лобановським в "Динамо". Дуже гарні спогади залишились від співпраці з Анатолієм Коньковим. Саме при ньому я дебютував у Вищій лізі у складі "Ворскли" і був визнаний кращим молодим гравцем України (1999 рік). Подобався Анатолій Заяєв – специфічний тренер. Особливо імпонували його нестандартні установки на гру.

- Найкращий футболіст, з яким доводилось працювати вже в якості тренера?

- Найкращі - це перші, з ким разом набивали шишки та вирішували амбітні завдання. Каленчук, Адамюк, Кравченко, Куліш, Дебелко, Котляр, Сергійчук, Степанюк, Карасюк... З цими футболістами нам з низів вдалося піднятися до УПЛ. Це кайф, коли невідомі футболісти прогресують до рівня еліти. Навіть в Казахстані, де я працював з "Сімургом", вдалося зробити хорошу селекцію, залишити кращого бомбардира Есеолу. Він у Казахстані розкрився по новому, перейшов до "Кайрата", виступає в єврокубках. Навіть у ФК "Львів" за короткий, вважаю, була проведена якісна селекція.


- Найвеселіший футболіст?

- Люблять пожартувати Володя Адамюк, Ростислав Волошинович, Максим Каленчук.

- Кращий воротар, з яким доводилось працювати?

- Юра Паньків. Причому з ним я пограв ще як футболіст. Він добре грає ногами, в нього висока працездатність. Не здивований, що Юру викликають до лав національної збірної України.

- Назвіть матч, який ви б могли передивлятися постійно?

- Всі переможні матчі хочеться передивлятися, а програні – викреслити з пам’яті і не згадувати (посміхається).

Якщо говорити про матчі, які переглядаю, як сторонній глядач, то тішуся, коли команда проявляє характер і робить камбек. Фінал Ліги чемпіонів 2005 року "Мілан" - "Ліверпуль", коли "червоні" відіграли три м’ячі. Або поєдинок "Ліверпуль" - "Арсенал" (4:4), в якому Андрій Аршавін оформив покер.

- Назвіть улюблену команду.

- "Динамо" Київ. А серед закордонних – "Ліверпуль", потім "Реал". Вболіваю за "червоних" ще з часів, коли там грав Кені Далгліш.

- Чи є у світі футболу люди, яким ви не потиснете руки?

- Розумію, куди ви хилите. В одному з інтерв’ю Юрій Вірт заявив, що не потисне мені руки. При тому що Вірта я запрошував на роботу і в "Сталь", і в "Верес". А коли його звільняли з рівненського клубу, першим сказав, що це неправильно.

Є люди, з якими ми, можливо, не спілкуємось, але зла ні на кого не тримаю.

- Ви емоційний тренер. Погоджуєтесь?

- Так, мені багато хто про це говорить. Саме емоції десь заважають, проте вони - від великого бажання завжди перемагати. Але можливо, якщо б їх не було, не було б і тих успіхів, виконаних завдань, які ставили перед моїми командами.

- В матчі з "Десною" ви так голосно кричали на Віталія Насонова, який заробив пенальті, що навіть в телевізорі було чути. А згодом захисник залишив клуб.

- Справа в тому, що перед цим Насонов заробив результативний пенальті в грі з "Олімпіком", в якому ми поступилися 0:1. Після тієї гри ми навіть перевели Віталія в дубль. Але у нас було багато травмованих, і ми дали шанс Насонову реабілітуватись. Перед грою довго говорили з ним. І уявіть мій стан, коли він заробляє пенальті вже на другій хвилині матчу! Дві гри – дві результативні помилки.

Але зараз розумію, що ті слова, ті емоції були зайвими. Неможна нікого ображати. Ніколи. Треба вчитися тримати себе в руках.

- Назвіть головні якості, якими повинен володіти справжній тренер?

- Він повинен бути хорошим психологом, постійно вчитись і ніколи не бути задоволеним собою.


НЕ ЗДИВУЮСЬ, ЯКЩО ЕСЕОЛУ ПОКЛИЧУТЬ В ЗБІРНУ УКРАЇНИ

- Форвард "Кайрату" Есеола назвав вас кращим тренером, з яким йому доводилось працювати...

- Звісно, мені приємно було почути ці слова. І в той же час несподівано.

- Але ж, говорять, він непростий футболіст, з характером…

- Про мене теж говорять різне. Скажемо так, ми знайшли один одного.

- Для вас стало сюрпризом, що Есеола так розкрився у Казахстані? Лідер атаки "Кайрату", багато забиває, став кращим бомбардиром ліги.

- Абсолютно ні. Це – сучасний форвард, у нього є сильні сторони. Наприклад, вміє на швидкості працювати з м’ячем, прискорюватись. Подивіться на "Ліверпуль", "Манчестер Сіті" - там нема у нападі "стовпів". Що на флангах, що в центрі діють швидкі гравці лінії атаки. Також Есеола має відчуття голу. Тьфу-тьфу, щоб не наврочити .

- Чому Есеола проявив себе саме за кордоном, в той час, як в Україні говорили, що у хлопця складний характер?

- Багато залежить від тренера, потрібна довіра. Але вважаю, що він ще не сказав свого останнього слова і в УПЛ. Есеола дружить з режимом, тому в нього все ще попереду. Не здивуюсь, якщо його покличуть в збірну України.

- Із чемпіонату Казахстану?!

- А чому ні? Порівняно недавно "Динамо" зустрічалось з "Астаною" у Лізі Європи і ті поєдинки, якщо пам’ятаєте, склалися для киян доволі непросто. 2:2 вдома, та 1:0 - на виїзді.

Нещодавно голландський АЗ в тій же ЛЄ розбив "Маріуполь" на своєму полі - 4:0. А потім нідерландців зупинив "Кайрат" - 2:0 та 1:2. Дублем в домашньому поєдинку відзначився саме Есеола.

Завжди є нюанси, але шанс потрапити до збірною повинні мати всі.


- Вам часто телефонують колишні підопічні?

- Так. Але зв'язок у нас зворотній. Наприклад, вітав Адамюка з переходом у "Дніпро-1". При цьому вважаю, що футболісти не повинні любити тренера, я не сто доларів.

- Ви практикуєте штрафи у своїй роботі?

- Були такі моменти, але перед грою я міг сказати: "Хлопці, якщо сьогодні переможемо, всі штрафи анулюються". Я не прибічник того, щоб брати кошти з футболістів, які вони заробляють ціною здоров’я.

- А як бути щодо преміальних? Президент "Інгульця" Олександр Поворознюк, наприклад, виділив гроші тренеру Лавриненку, щоб той придбав власну автівку. У вашій кар’єрі були подібні випадки?

- В якості тренера отримував подвійні преміальні за надскладних суперників. Інших подарунків не було.

А ось коли був діючим гравцем… Суми називати не буду, але в той час, якщо вдавалося відібрати очки в "Динамо" чи "Шахтаря", можна було непогано "піднятися".

- Вам щастило?

- Так, коли грав за "Дніпро", відбирали очки в "Динамо", а захищаючи кольори "Ворскли" - у "Шахтаря". Після гри з киянами, вже на наступний день пішов у салон, та купив новеньке авто Skoda Octavia.

- На якій машині переміщаєтесь зараз?

- Mazda 3, їзджу на ній вже 11 років. Вона мене цілком влаштовує.

- Які у вас найближчі плани?

- 25 лютого їду на стажування за кордон: Чехія, Польща, Австрія. Вже є домовленість з "Вікторією" (Пльзень), "Легією" (Варшава)… Дуже хочеться потрапити в "Ред Булл" (Зальцбург). Подивитись, як там все влаштовано.

- Чому саме клуби Східної Європи?

- Тому що місцевий футбол наближений до українського. "Манчестер Сіті", "Наполі", "Барселона" – це круто, але це дуже далеко від наших реалій. Східна Європа – більш приземлений варіант. Хочу розібратися, як нашим сусідам вдається знаходити і готувати футболістів, які потім за великі гроші переходять в топ-клуби світу. Впевнений, український футбол також може йти цим шляхом. У нас великий потенціал.


Сергей Сытник

«Нещодавно голландський АЗ в тій же ЛЄ розбив "Маріуполь" на своєму полі - 4:0. А потім нідерландців зупинив "Кайрат" - 2:0 та 1:2»

Бр-р... АЗ играл с Мариуполем в квалификации летом 2019, а с Кайратом — летом 2018.
То, что каша в голове у тренера понятно. Но товарищ Сергей Сытник из ФутБума не хотел бы излагаемые факты проверить перед публикацией? За умеренную плату могу делать это вместо него...
«Навіть в Казахстані, де я працював з "Сімургом", вдалося зробити хорошу селекцію, залишити кращого бомбардира Есеолу»

Начнем с того, что "Симург" — азербайджанский клуб. Во-вторых, он играл за него, но главным тренером не был. В-третьих, в Казахстане он тренировал "Акжайык", за него как раз в 2018 году и выступал Эсеола.
«Непогано проявляли себе Денис Онищенко, Андрій Несмачний, Олександр Косирін, Олег Венглинський. Вийшло так, що ми майже разом були відправлені по орендам»

И что самое интересное, из всех перечисленных только Косырин отправился из Динамо в аренду, и то в самый последний свой год. Все остальные выступали за Динамо-2 и Динамо-3, после чего полноценно сменили клубы или закончили как Несмачный.