Гарі Невілл детально про невдачу "Арсеналу" у боротьбі за чемпіонство в АПЛ: "Зінченко не грає, Тірні на полі..."

- Боротьбу за перемогу в АПЛ занадто роздули. Усі говоритимуть про травму одного гравця: Саліба. Я не можу слухати це, вибачте. Коли в складі 20 із чимось футболістів, я не можу це чути. "Сіті" протягом багатьох років втрачав гравців, "Ліверпуль" втрачав гравців. Будь-яка команда, яка бореться за трофей, втрачає гравців. Якби у них не було п'яти або шести гравців, я б сказав, що їм дійсно не пощастило. Але їм не довелося відчувати нічого подібного.

Навіть у матчі з "Брайтоном": Мартінеллі йде, Троссард виходить. Зінченко не грає, Тірні на полі. Їхня ситуація - це не масові втрати. Я знаю, що Мартінеллі явно кращий за Троссарда, але Троссард - більш ніж здібний футболіст. "Арсенал" просто не зміг впоратися, і в підсумку у них не вистачило енергії. Думаю, результат матчу з "Брайтоном" пов'язаний як з енергією і характером, так і з майстерністю. Вони просто перестали відчувати ноги в найвідповідальніший момент.

"Сіті" чинив на них тиск, але "Сіті" завжди збирався тиснути. Так і буває в кожній гонці за титул. Перший титул неможливо виграти спокійно. Таке може трапитися, але все-таки зазвичай це не так. Це боротьба. Це велика боротьба. Щоб пройти через це, потрібен величезний досвід, і мені завжди було цікаво, чи є у "Арсеналу" такий досвід. Я завжди сумнівався в цьому. Я завжди сумнівався, що їм вистачить досвіду, щоб впоратися наприкінці, коли молоді гравці відчують тиск.

Габріел, Парті, Джака і ще пара інших гравців проводять найслабший відрізок сезону. Вони розгубили форму. Старші гравці не змогли заспокоїти молодих, у яких через сильний тиск неминуче виникнуть труднощі в такий момент. Досвідчені гравці не підставили плече.

Я вже 25 років повторюю, що "Клас 92" уперше виграв чемпіонат не через "Клас 92". Ми виграли його через Роя Кіна, через Стіва Брюса, через Гарі Паллістера, через Еріка Кантона і через Петера Шмейхеля. Стрижень йшов через усю команду, і він був абсолютно міцним, як скеля. Це була цегла. Її було неможливо зламати. Вони були неймовірні. А поруч із ними грали Пол Скоулз, Девід Бекхем, Філ Невілл, Гарі Невілл, Раян Гіггз і Ніккі Батт. Навколо них було багато молодих гравців.

Нам було важко, справді важко. Ноги починають підкошуватися. Ви перебуваєте під тиском, тому що читаєте медіа. Sky Sports кожні 10 секунд випускає промо-ролики, в яких йдеться про те, що перегони за титул тривають. І ви думаєте: "Це ми!". Це поглинає так, що неможливо повірити. Від цього не втекти. Гравці "Арсеналу" йдуть вулицею, і кожен уболівальник каже: "Ти зробиш це, ти зробиш це!" І це просто обрушується на тебе, як тонна цегли.

Досвідчені гравці залишаються спокійними, вони не хвилюються. Вони заспокоюють усіх і допомагають долати складні моменти. Ось у них я завжди і сумнівався. Хребет "Арсеналу" похитнувся в найважчий момент. На мій погляд, вони й не були здатні впоратися з цим. Але це не означає, що в майбутньому вони не зможуть це зробити. Вони можуть розвинути цей досвід, додати пару гравців. Мікель Артета - молодий тренер. Тож не все втрачено. Але на сьогоднішній день, як я думаю, перемога "Манчестер Сіті" завдала по них нищівного удару. І це збіглося з видатною грою "Брайтона" на виїзді.